Екологічні проблеми міського середовища і містобудування

Вступ

Тема реферату «Екологічні проблеми міського середовища і містобудування».

Високі темпи концентрації промисловості, поява дуже складних видів техніки, транспорту, комунікацій і поліпшення внаслідок цього економічного становища людини прискорило зростання кількості міст і населення.

За даними ООН, у наш час у містах більшості розвинених країн проживає 75-80% загальної кількості населення. Щороку міське населення у світі збільшується на 4%.

Екологічні проблеми міського середовища і містобудування

За XIX століття кількість міст Європи з населенням більше 100 тис. жителів зросло з 20 до 150. На початку XX століття нараховувалося 11 міст-мільйонерів, з яких 6 знаходилися в Європі. Наприклад, Лондон у 1300 році був єдиним головним містом Англії, і його населення не досягало і 40 тисяч, що не складало навіть одного відсотка від населення країни. До 1650 року приблизно 7% населення жило в Лондоні. А на початок XIX століття кількість жителів міста наблизилася до мільйонної відмітки. Сьогодні менше 9% населення Великобританії живе в сільській місцевості. Усі інші живуть у містах - тільки у Великому Лондоні живе сім мільйонів чоловік. У 1900 році Лондон був єдиним містом-мільйонером в усьому світі.

У 1950 році в світі було вже 83 міста-мільйонери (з них 30-у Європі), сьогодні їх майже 280 (50 - у Європі). Очікується, що до 2015 року їх буде вдвічі більше. У 1950 році більше 10 млн. жителів було тільки в Нью-Йорку. Тепер уже шість міст мають населення більше 20 млн. чоловік. Це Сан-Паулу (26 млн.), Шанхай і Йокогама (по 24 млн.), Нью-Йорк (23 млн.), Пекін (21 млн.), Токіо (26 млн.). Населення Мехіко до 2011 року може досягнути 35 млн. чоловік. Процент міського населення в окремих країнах дорівнює: Аргентина - 83, Уругвай - 82, Австралія - 75, СІНА - 80, Японія - 76, Німеччина - 90, Швеція - 83.

Крім великих міст, швидко зростають міські агломерації - мегаполіси. Найбільші мегаполіси світу (Філадельфійсько - Бостонсько - Йоркський, Токійсько - Йокогамсько - Осакський, Кельнсько - Дюсельдорфський, Манчестер - Бірмінгемський) сконцентрували 20-60 млн. чоловік. У СНД є три мегаполіси -Московський, Донбаський і Кузбаський.

В XXI столітті в містах країн, що розвиваються, буде жити більше 40% населення, а в найбільш урбанізованому регіоні - Латинській Америці - 80%.

Поява мегаполісів означає стихійну реконструкцію великих районів землі. При цьому страждають повітряний і водний басейни, зелені масиви, порушуються транспортні зв'язки, що приводить до дискомфорту у всіх відношеннях. Великі і надвеликі міста - це своєрідні екстремальні «локуси життя».

Незважаючи на зростання кризових екологічних ситуацій у містах, їх розвиток триває. За прогнозами експертів передбачалось, що в 2015 році понад 80% населення розвинених країн проживатиме у містах. Площа земель під забудовою міст кожні п'ять років збільшується в середньому на 20%.

Париж - одне з найбільш «тісних» міст світу: 25 тис. жителів на 1 кв. км (у Токіо - 17, Лондоні - 9).

Процес урбанізації в колишньому СРСР розвивався так: у 1926 році - у містах проживало близько 18% населення, 1952 році - 48%, 1973 році - 59%, 1983 році - понад 65%.

Нині в Україні порівняно з довоєнним періодом кількість населення в обласних центрах збільшилася таким чином: у 2,3 рази - у Львові; 4,5-6 разів - у Луцьку, Житомирі, Рівному; у 7-10 разів - у Дніпропетровську, Харкові, Кривому Розі, Києві.

Урбанізація (у перекладі з латинської - містоформування) зумовлює пригнічення природного середовища як кількісно («загарбання» містами і мегаполісами значних нових територій), так і якісно (погіршення становища природи в цілому).

Зростання міського населення, особливо в останні десятиріччя, виявилося настільки стрімким, а концентрація та інтенсифікація виробничої і невиробничої діяльності настільки високою, що навколишнє природне середовище багатьох міст світу уже не в змозі задовольнити багато біологічних і соціальних потреб сучасної людини. Великі міста змінюють майже всі компоненти природного середовища - атмосферу, рослинність, ґрунт, рельєф, гідрографічну сітку, підземні води і навіть клімат.

За даними ООН найбільш забрудненим містом є Бангкок (на другому місці - Мехіко, на третьому - Каїр). На 8 млн. жителів тут припадає 2,3 млн. автомобілів, 15 тис. автобусів, 1,6 млн. мотоциклів. Підприємства цих міст щоденно викидають у навколишнє середовище 9,5 тонн газоподібних, твердих і рідких відходів.

Кожне місто - це штучне середовище антропогенного походження, досить складна урбоекологічна система зі своїми специфічними умовами, створеними співвідношенням природних факторів середовища (клімат, рельєф, геологічна будова, фауна і флора) та технічних (особливості промисловості, транспортної мережі, способу життя, суспільної організації).

У сучасній урбоекосистемі виділяють природну, соціальну та технологічну підсистеми, які відзначають особливості екосистеми міста.

Процес урбанізації є досить складним і поділяється на кілька стадій, кожна з яких має характері особливості. Однією з найбільших проблем усіх міст світу, яка дедалі загострюється, є ресурсна - різке зменшення таких видів природних ресурсів, як продовольчі, мінеральні, просторові, рекреаційні.

Усі згадані проблеми вивчає наука урбоекологія. Одним з найголовніших її завдань є визначення шляхів поліпшення екологічного стану сучасних міст (оптимізація урбоек