Екологічна та енергетична безпека України

ВСТУП

У світі стрімкими темпами зростають матеріальні потреби суспільства. Сьогоднішня криза це ніщо інше як перерозподіл ресурсів з наступним впровадженням інноваційних технологій. Для України головний аспект, як і раніше покладається на видобуток, повноту вилучення та якість переробки мінеральних ресурсів. Надзвичайно важливим фактором є збереження навколишнього природного середовища, і на сьогоднішній день все більше уваги приділяється питанням екології.

Питання енергоспоживання є для України надзвичайно складним клубком складних проблем, невирішеність яких починає загрожувати національній безпеці України, особливо з огляду на відсутність у країні власних запасів нафти, газу, ядерного палива. Тому питання енергозбереження слід вважати найважливішими економічними та екологічними проблемами на даному непростому етапі розвитку України.

1. Енергоємність

Є 6 принципових шляхів енергозбереження:

· Зменшення енергоємності продукції, що випускається на діючих підприємствах за рахунок модернізації технологій.

· Підвищення ККД котлів і зниження втрат в електро-тепломережах при виробництві і транспортуванні електричної і теплової енергії, а також у житлових будинках.

· Утилізація "енергомістких" відходів.

· Впровадження альтернативних екологічно чистих джерел енергії.

· Поступове переведення автотранспорту на газові та електричні двигуни.

· Поступове переведення української економіки на так звані "інтелектуальні" технології (комп'ютерні, телекомунікаційні, біогенні та ін) як значно менш енергоємні, а також більш високорентабельні та екологічно чисті.

Розглянемо перераховані шляху трохи докладніше (тим більше, що йти цими шляхами бажано швидше і всіма відразу!).

За кількістю споживаної енергії (всіх видів) України займає "почесне" 5-6-е місце в світі, проте за обсягами виробленого за рік внутрішнього валового продукту (ВВП) на душу населення знаходиться лише в хвості першої сотні країн ($ 600 для України проти, наприклад, $ 25000 для Німеччини). Ще більш гнітюче виглядає зіставлення з Польщею: наприклад, Україна споживає 78 млрд куб.м газу на рік за "середньодушове" ВВП $ 600, Польща ж споживає газу в сім разів менше (11 млрд куб. М / рік), але ВВП її при цьому рівно в сім разів більше ($ 4200)!! При цьому в України ще спалюється 50 млн тонн енергетичного вугілля і близько 10 млн тонн мазуту! Це пов'язано, перш за все, з неймовірно високою енергоємністю і матеріаломісткістю української важкої промисловості. Ті самі галузі, які й створюють в Україну нездоланні екологічні проблеми і біди - або низькорентабельних, або безнадійно збиткові і не можуть (та й не бажають) ліквідувати ці екологічні проблеми "за свій рахунок". Біда ще й у тому, що частка цих сверхенергоемних, мало-або-не-рентабельних, екологічно "брудних" галузей промисловості у ВВП Україна невпинно зростає і вже досягла 60%! Скажіть, - яка країна, який бюджет, який МВФ з ЄБРР, який людський організм може все це довго витримати ?!... Така сверхенергоматеріалоємна економіка не просто погана чи кризи - вона взагалі перебуває за межами людського розуму ...

У цьому зв'язку:

По-перше, саме виходячи з вищенаведених цифр, а зовсім не з міфічного "екстремізму зелених" просто безглуздими виглядають рішення про добудову Х-2 і Р-4, не тільки тому, що ядерна енергетика небезпечна у всіх відносинах, але й тому, що скоротити енергоємність промпродукції і втрати вже виробленої енергії, а також організувати утилізацію "вторинних" енергоресурсів - куди розумніше, дешевше і безпечніше!

По-друге, необхідно оснастити АБСОЛЮТНО ВСІ промпідприємства, ТЕС, котельні та ін. об'єкти лічильники газу і ТЕПЛА. Такі цілком надійні лічильники випускають підприємства Києва, Харкова, Донецька та інших міст. Але далеко не всі бажають бачити на своєму підприємстві ці лічильники!

По-третє, доцільно ввести "енергоекологічні ціну" кожного виду продукції.

2. Котли і мережі

Котли і мережі комунальних котелень. Наприклад, у Донецькій і Луганській областях експлуатуються близько 4-х тисяч комунальних котелень, приблизно половина з них на газі, половина-на вугіллі. Загальна довжина комунальних теплових мереж-8 тисяч км. У "газових" котелень експлуатуються застарілі котли типу НІІСТУ-5, НР-18 та ін з реальним ккд не більше 60%. У той же час у Дружківці, Луганську, ін містах України випускаються більш сучасні котли типу НІКА, КСВа з ккд не менше 90%. Зауважу принагідно: саме виходячи з цих цифр, а не з якихось політичних мотивів, - екологи не повинні підтримувати підвищення комунальних тарифів). Якщо б старі котли були б замінені на нові, споживання газу знизилося б на 30%, тобто на 3 млрд куб.м вартістю 150 млн дол Реальні втрати тепла в тепломережах комунальних оцінюються в 20-30%; тільки для Донецької обл. це приблизно 5 млн Гкал на суму 300 млн грн, по Україні-3 млрд грн. Для зменшення втрат треба теплові мережі прокладати з труб з внутрішнім і зовнішнім поліуретановим покриттям, що має гарантію на 5-10 років; ці труби виробляються в Україні.

Проте кардинальне рішення проблеми економії "комунальної енергії" - перехід на обігрів житла електричними термоелементами, вмонтованими в стіни, підлоги, стелі (бажано з одночасним утепленням стін та вікон цього житла). Крім того, доцільно дец