Акваторія Каспійського моря

«Акваторія Каспійського моря- проблеми й можливі шляхи рішення»

ЗМІСТ

1. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ КАСПІЙСЬКОГО МОРЯ І ЇХНЬОЇ ПРИЧИНИ

Надзвичайну гостроту в останні роки придбала проблема збереження екологічного здоров'я унікального природного об'єкта, яким є Каспійське море. Каспійське море - унікальна водойма, його углеводородные ресурси й біологічні багатства не мають аналогів у світі. Каспій - найстарший у світі нафтовидобувний басейн. В Азербайджані, на Апшеронськім півострові, видобуток нафти почався більше 150 років тому й туди ж уперше в нафтовидобуток направлялися іноземні інвестиції. До промислової розробки на шельфі приступилися в 1924 році. У часи СРСР політична сторона Каспійського питання полягала в тому, що нафтогазові ресурси Прикаспия розглядалися скоріше як стратегічний резерв для всього СРСР, а основний упор був зроблений на освоєння родовищ Західного Сибіру. Після розпаду СРСР зложилася принципово інша ситуація. "Стратегічні запаси" виявилися власністю нових незалежних держав і відразу ж стали предметом їхнього торгу з міжнародними нафтогазовими корпораціями. У числі першочергових з'явилися й інші проблеми: статус Каспійського моря, можливі маршрути транспортування енергоносіїв, інвестиції в розробку нафтогазових ресурсів регіону й, звичайно ж, екологічна проблема Каспію.

Що являє собою цей регіон? Прикаспійським регіоном (у широкому значенні) позначають п'ять країн, розташованих по периметрі Каспійського моря; це Азербайджан, Росія, Казахстан, Іран і Туркменістан. Їх прийнято називати державами "басейну Каспійського моря". У дипломатичній практиці останнього десятиліття саме цей термін використовується для позначення країн регіону.

Проблема Каспію на сьогоднішній день дуже актуальна, але поза залежністю від того, як зважиться питання про міжнародно-правовий статус Каспію й про поділ нафтових ресурсів між прикаспійськими державами, Каспій залишається загальним екологічним об'єктом регіону. Криза в одній з його частин виллється в загальну, нероздільну екологічну катастрофу, що, в остаточному підсумку, відіб'ється на особистих планах кожної держави і його перспектив розвитку.

Отже, давайте розглянемо головні екологічні проблеми Каспійського моря.

Забруднення моря

Хвороби живих організмів у море.

Тобто забруднення моря приводить до хвороби живих організмів у море.

Проникнення чужорідних організмів.

Погроза проникнення чужорідних видів до недавнього минулого не вважалася серйозною. Навпаки, Каспійське море використовувався як полігон для вселення нових видів, призначених для збільшення рыбопродуктивности басейну. Події прийняли драматичний характер, коли на Каспії почалося проникнення чужорідних організмів з інших морів і озер. Наприклад, справжнім лихом для Каспійського моря стало масове розмноження гребневика мнемиопсиса. Гребневик уперше з'явився в Азовському морі років десять назад, і протягом 1985-1990 р. буквально спустошив Азовського й Чорного моря. Його, цілком ймовірно, завезли разом з баластовими водами на судах від берегів Північної Америки; подальше проникнення в Каспій не склало великої праці. Гребневик харчується в основному зоопланктоном, споживаючи щодоби їжі приблизно 40% від власної ваги, знищуючи в такий спосіб харчову базу каспійських риб. Швидке розмноження й відсутність природних ворогів ставлять його поза конкуренцією з іншими споживачами планктонів. Поїдаючи також планктонні форми бентосных організмів, гребневик являє загрозу й для найцінніших риб, наприклад таких, як осетрові. Вплив на хазяйновито коштовні види риб проявляється не тільки побічно, через зменшення кормової бази, але й у прямому їхньому знищенні. Якщо ситуація на Каспії буде розвиватися так само, як в Азовському й Чорному морях, то повна втрата рибогосподарського значення моря відбудеться між 2012-2015 р.

Перелов і браконьєрство.

Однієї з головних причин різкого скорочення улову осетрових у Каспійськім морі є браконьєрство. Підтверджується вірогідність неофіційних даних, що на частку браконьєрства доводиться близько 80% улову осетрових. Міністерство екології, відзначають учені, активно узялося за рішення цих проблем. У ЗМІ широко поширювалися слухи про «ікряну мафію», що контролює нібито не тільки рибальство, але й правоохоронні органи в прикаспійських регіонах.

Зміна природних біогеохімічних циклів.

Масоване гідробудівництво на Волзі (а потім на Курі й інших ріках) позбавляє риб природних місцеперебувань, і приводить до інших проблем, наприклад заиливание русла.

Эвтрофикация.

Високий рівень забруднення моря й рік, що впадають у нього, уже давно викликали побоювання формування безкисневих зон у Каспії, особливо для районів південніше Туркменської затоки, хоча ця проблема не значилася в найбільш пріоритетні. Тим часом, істотне порушення балансу синтезу й розпаду органічної речовини може привести до серйозного й навіть катастрофічних змін.

Таким чином, ми бачимо, що екологічні наслідки катастрофічні. Багато хто не усвідомлюють сьогодні, що, якщо не вжити екстрених заходів, то може піти катастрофа. Запобігти цій катастрофі можливо за допомогою конкретних багатоцільових перспективних науково-дослідних програм по запобіганню забруднень Каспійськог