Екосистема Землі, біосфера та ноосфера

ЗМІСТ

1 .Вступ……………………………………………………………………………..3

2 .Поняття екосистеми, ознаки та види екосистем………………………………4

3 .Біосфера та сучасне вчення про біосферу В.І. Вернадського………………..6

4 .Ноосфера, як новий еволюційний стан біосфери……………………………10

а) Поняття «ноосфера» за В.І. Вернадським……………………………...10

б)Тлумачення терміна «ноосфера» (Трусов, Олейніков, Перельман, Назаров та інші)…………………………………………………………….12

5 .Висновки……………………………………………………………………….14

6 .Література……………………………………………………………………...15

ВСТУП

На всіх стадіях свого розвитку людина була тісно пов'язана з навколишнім світом. До нинішнього століття людина не дуже відчутно впливала на збалансовану в процесі розвитку екологічну ситуацію і саме тому екологічний розвиток біосфери був гармонійним досить довго. Сьогодні ж різко зростає інтерес до наук про Землю, до економічних і соціальних проблем взаємин людини і природи. Люди зримо перероблюють світ під свої потреби, розширюють кількість сільськогосподарських та промислових угідь, винищує флору та фауну. На планеті майже не залишилося заповідних місць. Люди створили Червону книгу, в яку записані зникаючі види. Але є і Чорна книга, її сторінки заповнені більш менш помітними слідами зниклих вже при людині рослин і тварин. Тільки серед ссавців зникли 63 види і 55 підвидів; активніше вимирають ендемічні тварини, жителі територій, які і до людини були природними заповідниками природи. У біосфері ж відбувається активна боротьба за виживання, природні биогеоценози піддаються невідомим раніше техногенним діям і видова різноманітність життя помітно знижується. Антропогенні порушення компонентів екосистем неминуче позначаються на умовах існування живих організмів.

Мета нашої роботи – визначити та розтлумачити такі поняття, як екосистема, біосфера та ноосфера, розглянути історію виникнення цих питань та з'ясувати взаємозв'язки між цими поняттями.

Основною функціональною одиницею біоекології є екосистема. Цей термін вперше був введений англійським біологом А.Тенслі в 1935 р. Взагалі система - це впорядковано взаємодіючі і взаємопов'язані компоненти, що утворюють єдине ціле. Екологічна система- складна ієрархічна структура організованої матерії, в якій при об'єднанні компонентів в більші функціональні одиниці виникають нові якості, що відсутні на попередньому рівні; є єдиним стійким природним комплексом живих організмів і природнього середовища, в якому вони існують; відкритою термодинамічною системою, що існує за рахунок надходження з навколишнього середовища енергії та речовини і має здатність до саморозвитку та саморегуляції.

У ідеальному випадку екосистеми із збалансованою життєдіяльністю автотрофних організмів і гетеротрофних організмів можуть наближатися до замкнутих систем, що обмінюються з навколишнім середовищем тільки енергією. Проте в природніх умовах тривале існування екосистем можливо тільки при отриманні з навколишнього середовища не тільки енергії, але і більшої або меншої кількості речовини. Усі дійсні екосистеми, в сукупності Землі, що складають біосферу, належать до відкритих систем, що обмінюються із середовищем речовиною і енергією.

Екосистеми характеризуються видовим складом, чисельністю особин окремих видів, їх біомасою, розподілом і сезонною динамікою. Починаючи з 40-50-х рр.XX століття розвернулися дослідження, що дозволяють кількісно характеризувати функціональні особливості екосистеми, перш за все ланцюги живлення, через які здійснюється біологічна трансформація речовини і енергії.

Екосистемам властиві також ознаки систем:

• Емерджентність – виникнення нових властивостей, які характеризують систему, за рахунок взаємодії її окремих елементів

Якісно нові, емерджентні властивості екологічного рівня, не можна передбачити, виходячи з властивостей компонентів, що становлять цей рівень.

Дійсно, окремі лісові дерева, кущі, трави, гриби, птахи, комахи, звірі мають свої якісні характеристики, але всі разом вони творять нову якість - ліс.

• Сукупність - сума властивостей кожної системи, тобто наявність
сукупних властивостей (наприклад, народжуваність для популяції - сума
індивідуальної плодючості особин виду).

• Гетерогенність системи (або принцип різноманіття) полягає в
тому, що система не може складатися з абсолютно ідентичних елементів.

Але не всяка комбінація "життя - середовище" - може бути екосистемою. Нею може стати лише середовище, де має місце стабільність і чітко функціонує внутрішній колообіг речовин.

Під час детального вивчення екосистем, характеризують:

• видовий чи популяційний склад і кількісне співвідношення видових
популяцій;

• абіотичні умови та ресурси, що властиві даній системі;

• сукупність усіх зв'язків, у першу - ланцюгів живлення,
співвідношення організмів з різним типом живлення;

• розмір первинної і вторинної продукції;

• просторовий розподіл окремих елементів;

• швидкість колообігу.

За розмірами розрізняють екосистеми:

• мікроекосистеми (трухлявий пень, мурашник, мертві стовбури дерев);

• мезоекосистеми, або біогеоценози (ділянка лісу, озеро, водосховище);

• макроекосистеми (континент, океан);

• глобальні екосистеми – охоплюють величезні території чи
акваторії, що визначаються характерними для них

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать