Методика проведення екологічної експертизи

Методика проведення екологічної експертизи

План

1. Обгрунтування норм ГДВ населених пунктів в процесі попередньої екологічної експертизи

2. Еколого-експертна оцінка проектів гідротехнічних і рибогосподарських споруд

1. ОБГРУНТУВАННЯ НОРМ ГДВ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ В ПРОЦЕСІ ПОПЕРЕДНЬОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

При розробці проектів на будівництво і реконструкцію існуючих (діючих) підприємств (об'єктів), створенні нових технологічних процесів і виробництв необхідно передбачати заходи, які б забезпечували додержання технічних, екологічних нормативів, а також санітарно-гігієнічних вимог (ГДК повітря населених пунктів).

Граничнодопустимі викиди (ГДВ) є науково-технічним нормативом, який встановлюється для кожного конкретного джерела забруднення атмосфери при умові, що рівень викидів забруднюючих речовин від нього і інших джерел, існуюючих в населеному пункті, не перевищить нормативних показників. При цьому враховують ступінь розсіювання і перетворення викидів в атмосфері, а також перспективу розвитку промислових підприємств та інших об'єктів народного господарства.

Для дотримання нормативів ГДВ в межах ГДК потрібний деякий час для внесення необхідних корективів в технологію і організацію промислового виробництва. До введення нормативів ГДВ застосовуються тимчасово погоджені викиди (ТПВ).

При цьому нормативи ТПВ встановлюються не повсюдно, а для тих районів, де концентрація шкідливих речовин в атмосфері перевищує гранично допустимі величини, а нормативи ГДВ з причини об'єктивного характеру в цей час не можуть бути досягнуті.

Законодавство передбачає принцип визначення нормативів ТПВ: вони встановлюються на рівні викидів підприємств з найкращою досягнутою технологією виробництва, аналогічних по потужності і технологічних процесах.

ГДВ для проектованих і реконструйованих підприємств визначаються на різних стадіях проектування об'єктів. Для заново запроваджених (реконструйованих) підприємств нормативи ГДВ повинні бути забезпечені до моменту прийняття цих об'єктів до експлуатації.

Встановлення ТПВ при розробці передпроектної і проектної документації не допускається.

При розробці передпроектної документації (схем районного планування, генеральних планів населених пунктів), коли потрібна тільки попередня оцінка ГДВ і з об'єктивних причин немає можливості використати необхідну інформацію про параметри і розташування джерел викидів, застосовують приблизні розрахунки, в тому числі:

кількість шкідливих речовин, які виділяються, ступінь їх очищення, характеристики очисних обладнань, середні висоти труб та ін. можуть встановлюватися на основі проектних даних чи натурних обстежень аналогічних діючих підприємств;

якщо на промисловій площі джерела викидів розташовані близько, то можливо умовно звести їх до центру майданчика або до місця розташування головного джерела. Попередню оцінку ГДВ уточнюють на наступних стадіях проектування.

При розробці проекту пропозиції по ГДВ встановлюються для кожного джерела, наміченого до будівництва, а також по ГДВ (ТПВ) для кожного існуючого джерела з урахуванням фонового забруднення атмосфери від інших розташованих і тих, що проектуються в даному районі підприємств і об'єктів незалежно від їх відомчої підпорядкованості.

При розробці і проведенні експертизи проектної документації, а також розробці нормативів ГДВ одним із найбільш складних питань є оцінка технічного рівня пропонованих проектних рішень в галузі охорони атмосферного повітря від забруднення. У цей час потрібний всебічний облік передових досягнень науки і техніки щодо охорони навколишнього середовища. Разом з тим експертиза повітроохоронних заходів, як правило, грунтується на розрахунку концентрацій забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і порівнянні їх з гранично допустимими концентраціями повітря населених міст відповідних речовин. Дальшого поширення набуває дотримання вимог, які дозволяють враховувати передові технічні можливості — нормативи або стандарти викиду забруднюючих речовин на одиницю товарної продукції (питомий показник викидів), обмеження концентрації забруднюючих речовин на виході з джерела і т. п.

Використання питомих показників викидів забруднюючих речовин дозволяє:

порівнювати запропоновані показники повітроохоронної діяльності з найбільш передовим вітчизняним і світовим рівнем;

оцінити пріоритетність використання того чи іншого виду палива в конкретних умовах розвитку регіону;

оцінити екологічність застосованих технологій і систем очищення викидів забруднюючих речовин;

не допускати грубих прорахунків при оцінці кількісних викидів забруднюючих речовин у повітря;

наближено оцінити економічний збиток за рахунок викидів забруднюючих речовин у повітря і врахувати економічний ефект при визначенні ціни продукту.

Нині розроблені питомі показники викидів забруднюючих речовин на одиницю продукції по всіх підгалузях чорної металургії, нафтопереробної і нафтохімічної промисловості, мінеральних добривах. В деяких інших галузях народного господарства (енергетиці, кольоровій металургії, мікробіологічній промисловості) розроблені питомі показники викидів забруднюючих речовин по окремих виробництвах.

Оцінки питомих показників викидів забруднюючих речовин у повітря на одиницю продукції проводились для проектованих, тих, що будуються, і реконструйованих підприємств. Ступінь і глибин