Історія єкономічної теорії

ПЛАН

1. Історія економічної думки в Україні – порівняльна характеристика 80-х іт 90-х років.

2. Три напрями інтеграції

2.1 Перший — інтенсивне творче осмислення матеріалу, накопиченого світовою наукою.

2.2 Другий — критичне осмислення проблем минулого розвитку економіки й

економічних наук.

2.3 Третій — оригінальні дослідження складних проблем сучасного переходу від централізовано-планової економіки до ринкової.

3. Наукова революція. Специфіка наукової революції в галузі історії економічної думки.

4. Нова парадигма освоюється у принципово відмінних від минулого умовах.

5. Специфіка наукової революції в галузі історії економічної думки.

6. Зв’язок між історією економічної думки і сучасною системною

трансформацією.

Ситуація у галузі дослідження та викладання історико-економічних наук

(економічної історії, історії економічної думки, історії галузевих

економік тощо) в Україні (як і в інших пострадянських республіках)

наприкінці 90-х років докорінно відрізняється від тієї, в якій доводилось

працювати українським радянським історикам-економістам кінця 80-х років.

“Перестройка” відкрила можливості для виявлення і констатації кризового

стану історико-економічних наук у колишньому СРСР і на рівні досліджень, і

на рівні навчальних дисциплін, які дедалі більше відставали від світових

досягнень. У зв’язку з цим критикувалися серйозні недоліки в галузі

історико-економічних наук, хоч критичний аналіз незадовільного стану не

розкривав його глибинних причин. Вихід з кризи вбачався в перебудові

марксистсько-ленінського економічного вчення, теорії та практики

соціалізму, тим часом історія економічних вчень як навчальна дисципліна

перебувала у жалюгідному стані. Пізніше проф. Є. М. Майбурд (Росія)

охарактеризував цей стан таким чином: ”Справедливо заслуживши у

студентському середовищі славу одного з найнудніших занять, історія

економічної думки перебувала на задвірках економічних наук замизкана і

недорікувата, що пильно охоронялася від свіжих підходів псевдовченими”[1].

Треба лише додати, що абсолютна більшість навіть студентів-економістів

були взагалі позбавлені можливості вивчати таку дисципліну.

Протягом 90-х років у сфері дослідження та викладання історико-економічних

дисциплін відбулися помітні позитивні зрушення, викликані, безперечно,

докорінним зламом в історичній долі України, суспільно-економічних

відносинах, у вітчизняній системі вищої освіти. Вони невіддільні від

процесів системної трансформації ринкового типу, що здійснюються нині в

країні, від загального розвитку української економічної науки.

Найпримітнішою рисою цього розвитку на зламі двох тисячоліть є подолання

автаркічної замкнутості, інтенсивна інтеграція вітчизняної науки у світову

для спільного наукового прогресу. Тим самим поступово має бути подолана

(хоч і не без проблем) багаторічна свідома ізоляція української

економічної науки, насильно нав’язана їй командно-адміністративною

системою. Водночас — це відродження основних традицій, закладених в

українській економічній науці у минулому столітті.

Нинішній процес інтеграції, на нашу думку, відбувається за трьома

основними напрямами.

Перший — інтенсивне творче осмислення й переосмислення, освоєння

вітчизняними вченими матеріалу, накопиченого світовою наукою, доведення

його на належному рівні через навчальні курси до майбутніх спеціалістів.

Свідченням цього є потік перекладної літератури, насамперед найвідоміших

на Заході підручників та навчальних посібників, стажування, навчання

викладачів та студентів на різних курсах, семінарах тощо за кордоном.

Другий — критичне осмислення проблем минулого розвитку економіки й

економічних наук, своєрідна інвентаризація здобутків, прорахунків та ін.

Наприклад, потребує критичного аналізу викладені у вітчизняній літературі

концепції та практика проведення чисельних економічних реформ упродовж

20—80-х років у колишньому СРСР.

Третій — оригінальні дослідження складних проблем системної трансформації,

тобто сучасного переходу від централізовано-планової економіки до

ринкової, осмислення нової ролі науки.

Зрозуміло, всі три напрями переплітаються і взаємодіють, у межах кожного з

них здійснюються дослідження на новій парадигмі (парадигмах) світової

економічної науки.

У галузі історії економічної думки процес інтеграції української

економічної науки у світову відбувається специфічно і складно. Віднайти

можливі засоби творчого вирішення цих труднощів — важливе і актуальне

завдання.

Наукова революція. Стан загальної економічної теорії та

історико-економічних наук, що склався в Україні з початку 90-х років, на

наш погляд, можна охарактеризувати, як наукову революцію. Дійсно, визріли

і вступили у взаємодію всі ключові елементи моделі розвитку науки, що були

розроблені і досліджені відомим американським вченим Т. Куном: парадигма,

наукове товариство, нормальна наука,

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать