Глобальні проблеми сучасності

1. Глобальні проблеми сучасності

Термін «глобальні проблеми сучасності» був введений у науковий обіг в кінці 60-х років XX ст. Глобальні проблеми - це сукупність таких найгострїших проблем, від вирішення яких залежить подаль ше існування всього людства. Проблеми, які відносяться до глобальних - це наявність зброї масового ураження, стрімке зростання чисельності населення Земної кулі, виснаження природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища, поглиблення нерівності у розвитку окремих країн, стандартизація життя у масштабах всієї планети. Особливе загострення вказаних проблем спостерігається в останні два десятиліття, тобто в період, що вже отримав свою назву: «епоха глобалізації».

Що ж таке глобалізація і яким чином вона загострює ті протиріччя що ставлять на карту саме існування людства? Вивчення наукових публікацій та документів, які відносяться до даної проблеми, показує різні, а подекуди й суперечливі думки відносно визначення даного феномену. На наш погляд, досить обґрунтоване визначення поняття глобалізації дається в монографії В.П. Ващекіна, ІА Мунтя- на та А.П.Урсула «Глобализация: что это такое?», що вийшла в Москві у 2002 р. В заключному розділі цієї монографії автори викладають своє концептуальне бачення сучасного світу через поняття «глобалізація»:

а) глобалізація - це характерна риса та ведуча тенденція етапу універсалізації постіндустріально-інформаційного суспільства, який веде до залучення людства у новий цивілізаційний етап його розвитку;

б) глобалізація - це нелінійний, пульсуючий, незворотний у принципі і в цілому і зворотний в окремих своїх виявленнях у діалектичний процес зростання цілісності світу на етапі транснаціоналізації життя всього людства;

в)глобалізація - це комунікативне «стискання» планети, інформаційне взаємопроникнення та взаємозалежність, інтеграція багатьох сторін життя сучасного світу як наслідок бурхливого с науково-технічного прогресу;

г)глобалізація - це процес становлення глобальної економіки, що спирається на сектор транснаціональних економічних агентів;

д) глобалізація - це формування світового порядку взаємозалежності, постміжнародних і транснаціональних відносин, які все більше перетворюються в механізми вирішення внутрішніх проблем;

е) глобалізація - це стратегічний проект, що реалізується людством у його спробах свідомого і цілеспрямованого впливу на стихійні процеси світового розвитку для створення бажаного та сприятливого для людей майбутнього, переводу їхнього життя на рейки сталого розвитку;

ж) глобалізація - це, нарешті, камуфляжна форма ідеології глобалізму, яка сповідує об'єктивні тенденції світового розвитку для обґрунтування пріоритетів егоїстичних національних інтересів «грандів» сучасних міжнародних відносин, виправдання політики гегемонізму в світових справах. Проблеми сучасної глобалізації викликають тривогу серед політиків, вчених, громадськості багатьох країн. В цьому зв'язку наочною є позиція лідерів держав та урядів, що була сформована в комюніке «Групи-8» у 1999 р. «Завдання полягає в тому, - сказано в комюніке, - щоб застосувати величезний потенціал глобалізації і при цьому звести до мінімуму пов'язані з нею ризики, розвіявши побоювання з приводу недостатнього контролю за її наслідками. Наша діяльність мусить бути направлена на збереження і примноження благ глобалізації та забезпечення того, щоб вони були доступні для людей у всьому світі. Тому ми закликаємо до спільних дій з метою вирішення цього завдання, а також для повної реалізації можливості глобалізації та підвищення добробуту і сприяння соціальному прогресу за умови бережливого ставлення до навколишнього середовища».

Глобалізація - це складний та багатовимірний феномен, вплив якого стрімко зростає. Останнє актуалізує питання про її структуру і сутність. Концептуалізація процесу глобалізації створює основу для припущення, що даний процес має два рівні - природну, некеровану глобалізацію і глобалізацію штучну, організовану, керовану. Природна глобалізація являє собою еволюційний процес сприйняття різними соціокультурними традиціями досягнень інших соціокультурних традицій. Це сприйняття відбувається переважно добровільно і залежить від рівня розвитку тієї чи іншої соціокультурної традиції, її бажання засвоїти та застосувати в практиці ті чи інші досягнення других соціокультурних традицій.

Штучна глобалізація - це спроба нав'язати силою чи іншими методами - обманом, переконанням, підкупом і т.д. ті чи інші уявлення про світ. При цьому, так як штучна глобалізація пов'язана з примусовим впровадженням економічних, політичних, ціннісно-світоглядних уявлень, то це є революційним процесом. Але насилля не може продовжуватись без кінця, воно святкує тимчасову перемогу, або ж зразу поспіль зазнає поразки. Тому штучна глобалізація характеризує претензії тієї чи іншої країни, релігії, політичної ідеї і т.д. на те, щоб стати універсальною, загальною абсолютною цінністю. Поява такої претензії об'єктивна, вона відображає послаблення інших країн, релігій, політичних ідей, які не змогли втримати ту рівновагу, що склалася раніше у світі в тій чи іншій області. Порушення рівноваги призводить до активізації рівнонаправлених сил, яка завершується прагненням до штучної глобалізації.

Так як глобалізація в її сучасному трактуванні складається з двох складових: із її природної частини, що продовжує природний процес взаємопроникнення різних за своєю суттю соціокультурних досягнень, та її штуч