Міжнародні природоохоронні організації

Міжнародні природоохоронні організації

Зміст

Вступ

1. Усвідомлення необхідності захисту природи й перші кроки в цьому напрямку.

2. Розвиток природоохоронної діяльності на сучасному етапі.

3. Міжнародні організації системи ООН. Системи моніторингу. Наукові й навчальні установи.

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Міжнародні природоохоронні організації відіграють величезну роль на даному етапі розвитку суспільства. Їхнє створення було викликано катастрофічними змінами в навколишнім середовищі, вони були покликані захистити природу й, по суті, повинні врятувати насамперед самої людини.

Я вважаю, що за допомогою всіх цих міжнародних природоохоронних організацій людина захищає насамперед себе від результатів власної діяльності. Адже голосні заяви про те, що наближається глобальна катастрофа й що якщо ми не вживемо заходів по порятунку навколишнього середовища, то життя на планеті загине, м'яко говорячи, не відповідають дійсності. Що б не трапилося, життя на планеті не загине. Адже наша Земля за 5 мільярдів років свого існування переживала й не такі катастрофи. І трапиться зараз навіть ядерна війна, то Життя, пускай у вигляді бактерій і суперечка, однаково збережеться. І через сотні мільйонів років знову відродиться в не меншому, чим зараз розмаїтості. Але людина цього вже не побачить.

Таким чином, якщо ми хочемо вижити, то в першу чергу ми повинні подбає про навколишньому нас світі, а зробити це ми можемо лише спільно. І першими кроками в цьому напрямку і є діяльність різних міжнародних природоохоронних організацій.

Зараз у світі існує величезна кількість різних організацій, об'єднань, форумів, які ставлять перед собою ціль захистити природу. Однак, як не дивно, ми, найчастіше, навіть не представляємо чим займається та або інша організація, а багато хто ніколи навіть не чули про більшість із них. А в літературі, як я переконався на власному досвіді, найчастіше можна зустріти лише дві крайності: або простої згадування назви який або організації, або повна характеристика діяльності який або з них. Це й підштовхнуло мене до написання цієї роботи.

При написанні даної роботи я не ставив перед собою ціль "осягнути неосяжне" і охопити всі міжнародні організації, що займаються питаннями охорони навколишнього середовища. Ціль моєї роботи полягала в тому, щоб представити загальну інформацію про найбільш відомі міжнародні урядові й неурядові організації, інформаційні системи й т.д. І показати їхня роль у сучасному світі.

1. УСВІДОМЛЕННЯ НЕОБХІДНОСТІ ЗАХИСТУ ПРИРОДИ Й ПЕРШІ КРОКИ В ЦЬОМУ НАПРЯМКУ

Природа - це навколишній нас мир у всім різноманітті його проявів. Природними об'єктами є як живі організми й неживе середовище (гірська порода і її утворення, вода, повітря), так і явища, процеси, що супроводжують взаємодію тіл і речовин: електричні, електромагнітні, гравітаційні поля, припливи, вітер, і ін.

У природі всі пов'язано й взаємообумовлено, характерна її особливість - безперервна зміна, розвиток.

Людина є продуктом природи, її частиною, належить їй, за словами Ф. Энгельса "плоттю, кров'ю й мозком", перебуває "усередині її". Разом з розвитком природи відбувається розвиток людини. Для забезпечення свого існування він одержує від природи все необхідне: повітря, яким він дихає, воду їжу, одяг, - не говорячи про задоволення вищих потреб - духовних і эстетических. Людина, таким чином, вступає в цілеспрямовану, усвідомлену взаємодію із природою, виступаючи споживачем її багатств.

На ранніх етапах розвитку ця взаємодія носила обмежений у територіальному відношенні характер і зміни в природному середовищі були незначними. Так, у первісному суспільстві основними видами промислу були полювання, рибальство, збір диких рослин і плодів. Пізніше, коли людина навчилася землеробства й скотарству, перетворення стали більше широкими. Люди розорювали значні простори, займали більші території під пасовища, вирубували лісу для сільськогосподарських потреб.

Прогрес науки й техніки, що супроводжує розвиток людського суспільства в другій половині XIV і особливо в XX сторіччі, з однієї сторони дозволили людині значно перебороти залежність від природи й забезпечити зростаючі потреби, але, з іншого боку, різко збільшився вплив на природне середовище. У цей час для задоволення власних потреб людство одержує з надр планети 25 тонн різної сировини в рік у розрахунку не 1 жителя. Для сільськогосподарських потреб використається близько 25-30% суши, а разом із продуктивним лісом - 50-55%, тобто практично людиною освоєні всі зручні землі планети, споживання ж промислових рибних ресурсів у світовому океані підходить до межам біологічних можливостей.

Поряд із цим, у навколишнє середовище надходить усе більше й більше різних шкідливих речовин, у результаті різні аварій і катастроф наноситься непоправний збиток природі...

У такий спосіб ми бачимо, що сучасне людське суспільство, що володіє секретом ядерної енергії й регулюванням на рівні клітки, стало потужною творчою силою, але одночасно й такий, котра здатна завдати непоправних шкоди подальшому існуванню всього живого на землі, Найжорстокіша необхідність змусила людину шукати шляхи розумної взаємодії із природою: виникла спеціальна область діяльності, що одержала назву охорони природи.

Зачатки усвідомленого відношення людини до природи були вже на перших етапах розвитк