Трагедія Аральського моря як приклад недбалого користування природними ресурсами

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України

Київський політехнічний інститут

Факультет прикладної математики

РЕФЕРАТ

З дисципліни

Основи сталого розвитку суспільства

Тема:

Трагедія Аральського моря як приклад недбалого користування ресурсами

Нечаєва Тетяна Юріївна

магістр кафедри прикладної математики

група КМ-51 м

Перевірила: Джигирей І.М.

Київ 2010

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Загальна характеристика Аральського регіону

2. Деградація Аральського моря

3. Водний баланс Аральського моря

4. Причинивисихання Аралу

5. Вплив на кліматичний режим, структуру ґрунту та кріосферу

6. Вплив на соціально-економічне середовище

7. Подальші перспективи

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Висихання Аральського моря було представлено всьому світу як лихо світового масштабу, до якого призвело безвідповідальне радянське планування в п'ятдесяті і шістдесяті роки, що послужило підставою для одержання широкої міжнародної підтримки. Не можна з упевненістю сказати, чи було таке пояснення правильним чи ні, але трагедія Аральського моря по сей день є наочним прикладом того, як недбале, погано сплановане використання ресурсів може привести до катастрофічних наслідків.

Для того, щоб розібратись у причинах проблеми, що виникла та всебічно описати масштаби поточної ситуації необхідно розглянути історію Аральського регіону та господарські методи, що у ньому використовувались.

1. Загальна характеристика Аральського регіону

Центральна Азія (площа - 1,7 млн. кв. км), розташована в середній частині Євроазіатського континенту на перетині стародавніх караванних шляхів між Європою та Азією, Близьким і Далеким Сходом, в основному збігається з географічними кордонами Аральського моря і повністю включає території Таджикистану, Узбекистану, більшу частину території Туркменістану, Киргизстану і південь Казахстану. Як один з найдавніших центрів світової цивілізації, цей регіон представлений величезними масивами пустельних і напівпустельних зон площею більше 1 млн. кв. км, в які на площі близько 5% вкраплені густонаселені оазиси.

Басейн є внутрішнім водозбором безстічного Аральського моря, який до 1960 року був четвертим найбільшим за площею озером світу.

Залежність розвитку цивілізації Центральної Азії від водних ресурсів простежується з незапам'ятних часів. Вода, зрошення завжди були основою життя, розвитком всього живого, головним лімітуючим компонентом всієї природного середовища регіону. До початку XX століття в регіоні проживало близько 7-8 млн. чоловік. Зрошувані землі становили близько 3,5 млн. га і були оснащені зрошувальної мережею різного рівня досконалості. Все це було основою економічної бази суспільства. В даний час населення регіону перевищило 36 млн. чоловік. Зрошувані площі зросли практично в 2 рази - до 7,5-7,9 млн. га.

На основі географічних, археологічних та інших досліджень встановлено, що відбувається періодична зміна площі дзеркала Аральського моря, тобто повінь змінюється осушенням. Це залежить від зміни клімату і стану навколишнього середовища в регіоні.

Початок активного зрошуваного землеробства в регіоні простежується з VI-VII століть до н.е. і збігається з найвищим розквітом найдавнішої цивілізації, де зрошення було основним вирішальним фактором історичного та соціально-економічного розвитку. З розвитком землеробства на природні періоди коливання моря починають помітно впливати та антропогенний чинник змінює стоки річок Сирдар'ї та Амудар'ї. Особливо помітно це відбивається в даний час. Незважаючи на те, що спостерігається інтенсивне танення льодовиків, яке повинно було привести до збільшення рівня дзеркала Аральського моря протягом останніх 25 років відбувається катастрофічне зменшення найбільшого в світі внутрішнього водоймища. Сьогодні Арал і навколишні його території стали всесвітньо відомими внаслідок антропогенної екологічної катастрофи. З ростом водоспоживання, пов'язаного з освоєнням нових зрошуваних площ, зайнятих в основному бавовником і рисом; збільшенням населення, переважно зайнятого сільськогосподарським виробництвом, приплив води в море з двох основних річкових систем басейну - Амудар'ї і Сирдар'ї - майже повністю припинився. [1]

Клімат в регіоні такий, що без зрошення основна територія придатна тільки для випасу кіз, овець, великої рогатої худоби, верблюдів і коней. Це регіон степів і кочівників. Кількість людей на кв. км, які можуть існувати в подібному середовищі, обмежена.

Зрошення дозволяє виробляти продукти харчування в більшому масштабі, і кількість людей, проживання яких може бути забезпечене продовольством, обмежена тільки наявною кількістю водних ресурсів, а також організаційним, політичним і технічним потенціалом населення.

Таким чином, в регіоні мешкали кочові племена, у зрошуваних районах існували селища, іноді міста. У 20-30-х рр.. кочова культура була в основному знищена і велика частина кочівників загинула. З тих пір основна увага в сільському господарстві було приділено розвитку зрошення.

Існує ще один аспект, який необхідно розглянути для розуміння регіону - розвиток гірничодобувної галузі і промисловості під час Другої Світової Війни. Сибір і Центральна Азія були єдиними регіонами, що зберегли продуктивність під час війни, і

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать