Аналіз сучасного стану навколишнього середовища в зоні будівництва

Інженерно-екологічна оцінка експлуатації транспортної розв'язки кільцевої автодороги біля сел. Горянська.

Представлено аналіз вихідного стану навколишнього середовища: результати хімічного аналізу ґрунтів, радіаційне обстеження, вимір фонових рівнів шуму, визначення фонових концентрацій забруднюючих речовин у повітрі. Виконано розрахунки по забрудненню ґрунту свинцем, забрудненню атмосферного повітря, розрахунок рівнів шумового впливу.

Запропоновано наступні природоохоронні заходи: шумозахисний екран, захисні зелені насадження. Виконано розрахунок еквівалентних рівнів шуму й забруднення повітря, при використанні шумозахисних екранів і захисних зелених насаджень.

На підставі виконаних розрахунків представлена санітарно-захисна зона (СЗЗ). Забезпечено припустимі рівні забруднюючих речовин для селитебных територій за межами СЗЗ.

Ключові слова: інженерно-екологічна оцінка експлуатації транспортної розв'язки, забруднення ґрунту свинцем, забруднення атмосфери, розрахунок рівнів шумового впливу, шумозахисний екран.

Зміст

Введення

Транспортна розв'язка в сел. Горянська відіграє найважливішу роль у загальній схемі розвитку кільцевої автодороги (далі КАД) навколо Санкт-Петербурга. Створення розв'язки зв'язане не тільки зі складними технічними, але й екологічними проблемами. Останні обумовлені тим, що об'єкт розташований частиною в Курортному, частиною в Приморському районах, і безпосередньо вторгається в житлову зону. Будівництво першої ділянки кільцевої автодороги від станції Горянська до Приозерского шосе дозволено розпорядженням губернатора Санкт-Петербурга В.А. Яковлева від 7 вересня 1998 року № 879-Р, за умови виконання вимог Закону Російської Федерації «Про охорону навколишнього природного середовища».

Необхідність будівництва КАД назріла близько 20 років тому. Саме тоді стали розглядатися перші проекти будівництва КАД. Однак сьогодні проблема будівництва КАД устала особливо гостро. Дороги міста вже не справляються зі зростаючим потоком автотранспорту. Необхідно вивести потік транзитного транспорту, що складає в основному з вантажних машин великої вантажопідйомності, за межі міста. Тим самим вирішуються відразу кілька проблем: знижується потік автотранспорту на вулицях міста, зменшується кількість пробок і заторів, і знижуються викиди шкідливих речовин від автотранспорту в атмосферу міста.

Санкт-Петербург безсумнівно виграє від будівництва КАД.

З іншого боку, впливу забруднень від транспортних засобів піддасться природа навколо КАД. Тут треба діяти з особливою обережністю, мінімізуючи збиток навколишньому середовищу, тим більше, що КАД неминуче проходить крізь тіло селища, будучи прив'язаної до комплексу захисних споруджень від повеней. Тому необхідно ретельне проведення оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВОС) і застосування всіх доступних природоохоронних заходів.

Особлива увага необхідно приділити таким характерним для автотранспорту впливам, як викиди диоксида азоту й випромінювання шуму.

Особливість проведення ОВОС при будівництві розглянутої транспортної розв'язки складається в недостатньо повному методичному забезпеченні. Існуючі методики розрахунку були створені для простих лінійних об'єктів, до того ж частиною застаріли або містять серйозні помилки. Ці обставини по можливості були враховані в справжній роботі.

Тому що ОВОС досить об'ємна робота, то в даному дипломному проекті акцент був зроблений на найбільш важливі фактори впливу на навколишнє середовище.

Метою роботи є проведення ОВОС по найважливіших видах впливу з боку автомобільного транспорту (забруднення повітря й ґрунту, шум) на основі моделей, що враховують складну просторову конфігурацію розв'язки, а також обґрунтування необхідних природоохоронних заходів.

Рівні впливу на навколишнє середовище забруднюючими речовинами визначаються безпосередньо технічними характеристиками й розташуванням на місцево