Аналіз картини І.К. Айвазовського «Буря».

Вступ.

Море завжди мало велику притягальну силу для художників. Не існує майже ні одного живописця, який би, побачивши море, ніколи не намагався би його зобразити. В одних це були епізодичні етюди, не пов`язані з основним ходом розвитку їх мистецтва, інші час від часу повертались до цієї теми, виділяючи значне місце зображенню моря в своїх картинах. Серед художників російської школи тільки Айвазовський цілком віддав свій великий талант маріністичному живопису. Від природи він був наділений блискучою обдарованістю, яка швидко розвивалася завдяки обставинам, що вдало скалалися, и завдяки середовищу, в якому протікали його дитинство і юність. Айвазовський прожив довге і плідне життя на березі моря, яке він так любив, і воно надихнуло його на створення більше ніж шести тисяч картин, начерків та етюдів.

Але не тільки художників може приваблювати така загадкова і прекрасна стихія – море... Особисто я народилась і виросла в місті біля моря – Одесі, і свого життя без нього майже не уявляю. Саме тому мене завжди правблювала творчість Івана Костянтиновича Айвазовського, який все своє життя присвятив оспівуванню хвиль і хмар, штормів і бурь, води і берега, парусників та чайок – одним словом, - моря. Отже саме тому, я вибрала для свого аналізу саме картину Айвазовського – «Буря», яка нині зберігається в Київському музеї російського мистецтва. Щоб краще зрозуміти умови її написання, давайте звернемося до біографії самого художника та переглянемо коротко історію формування його творчої манери, яка в зрілий період творчості дала такий плід як картина «Буря» (та й до речі дуже багато інших, не менш прекрасних творів).

Біографія.

Іван (Ованес) Костянтинович Айвазовський (Гайвазовський) народився в Феодосії 17 липня 1817 року в родині армянського негоціанта. Вже в ранньому дитинстві проявилися художні здібності хлопчика, який особливо любив зображувати кораблі та море. Талант юного малювальника звернув увагу міського архітектора Коха, який допоміг йому вступити в Сімферопольську гімназію (1830), а потім і в Петербурзьку Академію Художеств (1833) до класу пейзажиста М.Н. Воробйова. Критика прихильно зустріла першу картину Айвазовського, що з`явилась на академічній виставці, - «Етюд повітря над морем» (1835). В 1837 році за три морських види і особливо за неперевершену картину «Штиль» йому присуджують Першу золоту медаль і як виключення скорочують для нього академічний курс на два роки за умови того, що за цей час він має написати пейзажі ряду кримських міст. В результаті подорожі-відрядження з`явились види Ялти, Феодосії, Севастополя, Керчі та картини «Місячна ніч» та «Буря». Нові кримські роботи успішно експонувалися на виставці в Академії Художеств, і в якості заохочення в 1840 році І.К. Айвазовському був даний дозвіл на відрядження в Італію. Вивчення і копіювання шедеврів мастерів минулого, натурні етюди, робота по пам`яті над композиціями – так починається діяльність художника в Римі.

Живописець Головного морського штабу (з 1844), Айвазовський бере участь в ланці воєнних кампаній, створивши багато патетичних батальних полотен («Чесменський бій», 1848, Феодосійська картинна галерея). Хоча він виконав немало «виключно суходольних» пейзажів, серед яких виділяються українські та кавказькі види (1850-1869ті роки), саме море звичайно стає в нього універсальною основою природи і історії, в особливості в сюжетах із створенням світу та потопом; втім, образи релігійної, біблійної або євангельської іконографії, рівно як і античної міфології, не можна прилічити їх до його найбільших вдач.

З 1840-х років його художня продукція користувалась великим попитом. Айвазовський накопичив великий статок і став відомий як щедрий благодійник: в Феодосії за його кошт побудували будинки археологічного музею, також проведені були великі роботи по місторозбудові, побудові порту та залізної дороги. Із його феодосійської майстерні вийшов цілий ряд крупних пейзажистів – його учнів (Л.Ф. Лагоріо, А.І. Куінджи, К.Ф. Богаєвський та інші).

Помер Іван Костянтинович в Феодосії 19 квітня (2 травня) 1900 року.

Художня манера, зовнішні впливи.

Звичайно, більше за все нас цікавить більш пізній період творчості Айвазовського – 70ті роки – саме тоді була написана картина «Буря», яка стала предметом нашого невеличкого дослідження, але я хотіла б повністю прослідкувати розвиток художнього генія Івана Костянтиновича.

Період навчання Айвазовського у Петербурзькій Академії Художеств представлений картинами «Берег моря вночі. Поблизу маяка» (1837), в якій відчувається вплив його вчителя М.Воробйова, «Ялта» (1838), яка створена була під враженням від творчості Сильвестра Щедрина, а в «Старій Феодосії» (1839) вже помітні пошуки своєї живописної мови та манери.

Для картин Айвазовського другої половини 40х років характерні продуманість і завершеність композиції, романтична піднесеність і глибока поетичність образу моря, яскраві ефекти місячного і сонячного світла Образ моря в картинах художника дуже співзвучний поезії А.С.Пушкіна – сам Айвазовський часто порівнював свою діяльність з творчим процесом поета, але про це – трошки нижче.

Взагалі, живопис Айвазовського сорокових-п`ятидесятих років відмічений сильним впливом романтичних тенденцій К.П.Брюллова, які позначилися не тільки на його живописній майстерності, а й на самому розумінні мистецтва і на світосприйнятті Айвазовського. З Брюлловим Айвазовського зближує блискуча живописна май