Культура та історія

Міністерство освіти та науки України

Черкаський державний технологічний університет

Кафедра філософії

Реферат з дисципліни культурологія на тему:

«Культура та історія»

Черкаси 2009

Вступ

Культура - це друга природа, все, що створила і створює людина в процесі своєї життєдіяльності. Якщо цей процес розвернути в часі та просторі, з’ясується, що в ньому існують тривалі історичні відрізки часу, протягом яких культура перебуває в відносно спокійному стані. Назвемо його агрегатним. В цьому агрегатному стані не відбувається глибоких змістовних змін. Тут напрошується аналогія з явищами фізики. Зокрема, вода в певних межах температур перебуває в твердому, рідкому і газоподібному стані. Так і культура: проходять століття, тисячоліття, змінюються покоління, з’являються цілі народи і цивілізації, а з точки зору історичного розвитку - ніяких змін, але наступає момент, «щось» відбувається в розвитку культури і переходить на тривалий період в інший агрегатний стан. І знову все повторюється. Такі агрегатні стани визначають історичні типи культури, характерними ознаками яких є певний сформований спосіб створення матеріальних цінностей, ставлення до природи, неписані правила поведінки, самосвідомість і само ідентифікація, світогляд, розуміння інших народів, суспільна форма організації індивідів тощо.

Історію культури можна розділити на такі етапи:

1) Первісна культура

2) Культура стародавнього світу

3) Історія античної культури

4) Культура стародавнього сходу

5) Історія середньовічної культури

6) Культура Відродження

7) Культура Нового Часу

8) Культура XX століття

9) Ера Постгутенберга (XXІ ст.)

Первісна культура

Під первісною культурою розуміється архаїчна культура, яка характеризує вірування, традиції і мистецтво народів, що жили більше 30 тис. років тому назад і давно померлих, або тих народів, які існують сьогодні, зберігши в незайманому вигляді первісний облік життя. Первісна культура охоплює переважно мистецтво кам’яного віку, це до - і безписемна культура.

Кроманьйонці (так називали тих людей за місцем першої знахідки їх останків - гроту Кро-Маньон на півдні Франції), що з’явилися від 40 до 35 тис. років тому назад, були людьми високого зросту (170-180 см), струнких, міцної будови тіла. Майже у всьому вони були схожими на сучасну людину і прославлялися як відмінні мисливці. В них була добре розвинена мова, тому вони могли узгоджувати свої дії. Вони майстерно виготовляли різноманітну зброю на різні випадки життя: гострі наконечники для списів, кам’яні ножі, кістяні гарпуни з зубцями, рубила, сокири і т.д.

З покоління в покоління передавалася техніка виготовлення зброї і деякі її секрети. Розкопки на місцях стоянок людей верхнього палеоліту свідчать про розвиток в них первісних мисливських вірувань і чародійства. З глини вони ліпили фігурки диких звірів і пронизували їх дротиками, уявляючи, що вбивають справжніх хижаків. Сотні вирізаних і намальованих зображень тварин вони залишали також на стінах печер. Археологи довели, що пам’ятники мистецтва з’явилися набагато пізніше, ніж знаряддя праці - майже на мільйон років.

Кроманьйонці залишали на стінах печер свої малюнки, зроблені за допомогою природних барвників і оксидів металів. Фарбу вони накладали або руками, або за допомогою пензлика з кістки з пучком шерсті якоїсь з диких тварин на кінці, а іноді і просто видували кольоровий порошок через трубкоподібну кістку. Вчені вважають, що таке печерне мистецтво мало не тільки декоративний характер. Зображення тварин, можливо, мисливські племена використовували і для здійснення різного роду релігійно-магічних церемоній.

Для неоліту і енеоліту і раннього бронзового віку в Європі ще більш характерні мегалітичні будівлі (від гр. «мега» - великий, «літос» - камінь). Це гігантські, особливо для тих часів, спорудження різноманітної форми: дольмени, кромлехи, кам’яні ящики і галереї. Стародавні люди споруджували їх з одного або багатьох блоків необробленого, а іноді і грубо обробленого каменю. В більшості ці споруди слугували для поховань чи були зв’язані з поховальними культами, але деякі з них, на думку вчених, були свого роду астрономічними обсерваторіями. Мегаліти отримали широке розповсюдження. Наявні карти свідчать про те, що головна полоса їх місцезнаходження протягується вздовж узбережжя Атлантики. На цій території знайдено тисячі мегалітичних споруд. Це археологічні пам’ятки в долині р. Войн, а також Стоунхендж і Ейвебері.

Культура Стародавнього світу

Питання про історію культури давніх цивілізацій - доволі проблематичне. По-перше, воно безпосередньо пов'язане зі з'ясуванням дійсних витоків і особливостей розвитку світової цивілізації. У зв'язку з цим набуває гостроти полеміка між Сходом і Заходом стосовно провідної ролі у цьому процесі. По-друге, нові відкриття в галузі сучасної археології, палеонтології, палеогеографії, палеоботаніки, геології та багатьох інших наук нерідко ставлять під сумнів або й відверто спростовують традиційні погляди й звичні стереотипи, призводять до несподіваних висновків низки питань про історію культури Стародавнього Світу.

Під давніми цивілізаціями розуміють просторово-часові соціальні утворення, що характерні вже достатньо високим рівнем економічного, політико-правового й культурного розвитку, зростанням гармонійної ролі духовних чинників.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать