Бібліотека як система

ПЛАН

1. ЕВОЛЮЦІЯ ПОГЛЯДІВ БІБЛІОТЕКОЗНАВЦІВ 2. СУТНІСНА СИСТЕМНА МОДЕЛЬ БІБЛІОТЕКИ 3. ПЕРШИЙ КОНТУР СУТНІСНОЇ СИСТЕМНОЇ МОДЕЛІ БІБЛІОТЕКИ 3.1 Підсистема «Бібліотечний фонд» 3.2 Підсистема «Контингент користувачів»
1. ЕВОЛЮЦІЯ ПОГЛЯДІВ БІБЛІОТЕКОЗНАВЦІВ

Вивчення бібліотеки як системи підготовлено тривалою істерією розвитку бібліотекознавства. Спочатку, на ранніх її стадіях бібліотека як поняття включало який-небудь один елемент: приміщення для зберігання документів, спеціальне устаткування, набір документів (бібліотечний фонд), контингент читачів, бібліотечний персонал і ін. Розвиток теоретичних уявлень про бібліотеку привів до формування різнорідних концепцій, кожна з яких вносив внесок до її характеристики, але не давала всестороннього опису її суті. Деякі з цих концепцій продовжують існувати і в даний час.

Ті украй нечисленні дослідники, які намагалися охопити поняття бібліотека в цілому, навіть не підозрювали, що у ряді випадків використовували елементи системного підходу до її вивчення. Наприклад, характеристика бібліотеки як цілісної системи мала місць ще в XVII в. у Р. Ноде. Неврегульовані збори книг, відзначав він, наскільки великим би воно не було, не може називатися бібліотекою, як натовп 30 тисяч чоловік без командира і організації не може іменуватися: армією, а купа каменів і матеріалів — палацом. Аналогічну думку висловив в 1834 році Ж. Намюр.

Поступово фахівці приходять до думки, що бібліотеку утворює взаємодія декількох елементів. Поява чіткого уявлення про те, що її породжує взаємодія два або декількох елементів, відноситься на початок нашого сторіччя. Це був якісно новий погляд. Відомі бібліотекознавці того часу (Н.А. Рубакин, Л.Б.Хавкина, А.А. Покровський, пізніше Ю.В. Грігорьев, О.С. Чубарьян), найбільш бібліотеки як складної системи, що близько підійшли до розуміння, проте, так і не змогли до кінця подолати багатовікову наукову традицію визначення бібліотеки на основі єдиного елементу.

У 1948 році И.Г. Марков висунув нову двоелементну концепції функціонування книги в суспільстві (маючи на увазі, зокрема, бібліотеку) — книгу і читача. Починаючи з 1960 р. аналогічну позицію займав і О.С. Чубарьян. У ті ж роки дану точку зору прийняли окремі зарубіжні фахівці. Так, Б. Пальмер і А. Уэльс (Великобританія) вважали, що бібліотечна справа має на меті з'єднати читача і книгу. Такої ж точки зору дотримувалися і Я. Дртина (ЧССР), X, Кунце (ГДР), В. Пясецки (ПНР) і ін.

Паралельно з названим широкого поширення в бібліотекознавстві набув погляд, відповідно до якого бібліотеку утворюють взаємодія трьох елементів. Одній з перших до цієї думки прийшла Л.Б. Хавкина. Вона указувала на бібліотекаря як на невід'ємний елемент бібліотеки, який, за її словами, "є душею справи", Ця позиція, збагачена положеннями системного підходу, почала свій розвиток в 1960-і роки.

У 1967 році Н.С, Карташов проаналізував взаємини бібліотекаря (Б), читача (Ч) і книги (К), використовуючи поняття системного підходу. Майже одночасно з ним з позицій системного підходу підійшла до вивчення бібліотеки Н.И. Тюліна. На їх сторону в 1976 році встав А.Я. Черняк. Він значно поглибив позицію, тільки намічену Н.С. Карташовим, давши розгорнену характеристику ролі кожного елементу в системі К—Б—Ч. Далі систему К — Б — Ч розробляв И.М. Фрумін, що детально розкрив зовнішні і внутрішні зв'язки між елементами, а також витікаючі з них функції бібліотеки і закономірності бібліотечної справи. Концепція бібліотеки як системи К — Б — Ч Признається ще поряд фахівців.

В цілому слід зазначити, що концепція К—Б—Ч узагальнила все цінне, що було здобуте попередніми дослідниками. Проте, на думку Ю.Н. Столярова, при всій її прогресивності бібліотекознавство все-таки ще не досягло завдяки ній всестороннього розкриття суті явища, що вивчалося. У забутті залишилося найперше, найраніше уявлення про бібліотеку як приміщення, будівлю, набір устаткування спеціального призначення, яке також винне було б на рівних з елементами До, Би і Ч правах увійти до єдиної системи.

Базуючись на теорії системного підходу, Ю.Н. Столярів на початку

1970-х років висунув концепцію бібліотеки як чотирьохелементної системи. На його думку, бібліотеку як об'єктивну реальність і наукове поняття утворюють наступні елементи (підсистеми): бібліотечний фонд (БФ), контингент користувачів (КП), бібліотечний персонал (БП) і матеріально-технічна база (МТБ). У подальших роботах Ю. Н. Столярова дана модель отримала подальший розвиток. На початку першого десятиліття XXI в. їм була обгрунтована багаторівнева (багатоконтурна) модель бібліотеки.

Фахівцями висувалися і інші концепції бібліотеки як системи. Найчастіше модель, запропоновану Ю.Н. Столяровим, доповнюють п'ятим елементом — довідково-пошуковим апаратом. Авторами таких Концепцій є А.И. Остапов, С.В. Мамонтів, М.Ф. Меняєв, И.Г. Моргенштерн, Н.И. Тюліна, Я.Л. Шрайберг. Іноді бібліотеку ще трактують і як систему, що включає більше п'яти елементів.

Зі всіх названих концепцій найбільш широке визнання і розповсюдження отримала сутнісна модель бібліотеки як системи, запропонована Ю.Н. Столяровим. Тому подальший виклад даної проблеми грунтуватиметься на його теорії.

2. СУТНІСНА СИСТЕМНА МОДЕЛЬ БІБЛІОТЕКИ

Системний підхід є напрям методології наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить розгляд об'єктів як систем. Система, у свою чергу, визначається представниками даного напряму як безліч елементів,

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать