Курсова по статистиці

В аналітичній роботі зі статистичними даними часто оперують різнорідними елементами. Виникає потреба у визначенні не тільки темпів розвитку окремого явища, а й середніх темпів розвитку кількох різнорідних явищ. Так, аналізуючи господарську діяльність підприємства , визначають, як змінилися обсяг виробництва валової продукції, ціни реалізації, продуктивність праці порівняно з минулими роками, планом або іншими підприємствами і т. д. Для цього застосовують індекси (від лат. “index” – показник).

Англійський термін “index number” означає “число-показник”. Статистична практика широко використовує індекси при вивченні економічних явищ. Знання методології побудови індексів значно розширює аналітичні можливості дослідника, збагачує результативну інформацію досліджень.

Індекси широко застосовують для оцінки підсумків діяльності господарства і прийняття обгрунтованих управлінських рішень на всіх рівнях керівництва (підприємство, об’єднання, район, область, галузь і народне господарство в цілому).

За допомогою індексного методу можна не тільки вивчати динаміку показників, а й вимірювати вплив окремих факторів на динаміку складного показника. При цьому залежно від завдань аналізу можна фактори вивчати ізольовано, абстрагуючись від дії інших, або розглядати їх взаємопов’язано.

РОЗДІЛ 1

Статистичні індекси – це відносні величини, які одержують у результаті порівняння складних економічних явищ, утворених з різнорідних елементів, що не підлягають безпосередньому підсумовуванню.

За допомогою індексів можна характеризувати зміну як у часі, так і в просторі найрізноманітніших показників: обсягів виробленої продукції, посівних площ, урожайності, цін, вартості, продуктивності праці і т.д.; вивчають рівні різних економічних явищ, визначають узагальнюючу величину планових завдань і оцінюють рівень виконання плану по групі різнорідних продуктів, галузі або підприємству в цілому; розкладають складну економічну сукупність на складові частини для визначення зміни загального рівня явища за рахунок окремих факторів; виявляють вплив структурних зрушень на результативні показники.

При обчисленні індексів розрізняють базисний і звітний періоди. Базисним називається період, з рівнем якого проводять порівняння, а звітним – період, рівні якого порівнюються.

Загальні індекси складаються з індексованої величини і сумірника (ваги) індексу. Індексованою називається величина, зміна якої вивчається за допомогою даного індексу. Певні види індексів дістають свою назву за індексованою величиною. Наприклад, в індексі цін індексованою величиною є ціна, в індексі собівартості продукції – собівартість і т.д. Сумірником (вагами) індексу називається величина, за допомогою якої різнорідні елементи сукупності можна довести до сумірного вигляду. Наприклад, при обчисленні загального індексу цін сумірником буде кількість проданих одиниць окремих видів товарів, при обчисленні індексу собівартості - обсяг виробленої продукції і т.д. Сумірники індексів виражають у вартісних, натуральних, трудових одиницях вимірювання, а також у вигляді відносних величин структури, на основі всебічного аналізу суті суспільно-економічних явищ.

Залежно від бази порівняння індекси поділяють на динамічні, планові і територіальні. Динамічні індекси характеризують відносні зміни складних суспільних явищ у часі. Планові індекси використовують для визначення відносної величини планового завдання і узагальнюючої характеристики рівня виконання плану. Територіальні індекси показують співвідношення явищ у просторі (між господарськими підрозділами, підприємствами, районами, областями, країнами тощо.

Залежно від об’єкта дослідження розрізняють індекси об’ємних і якісних показників. Індекси об’ємних показників характеризують зміни об’єму явища, наприклад фізичного обсягу продукції, розміру і структури посівних площ, поголів’я тварин, витрат кормів худобі і птиці тощо. Індекси якісних показників відображують зміни ознак, властивостей одиниць сукупності. До цієї групи належать індекси цін, продуктивності праці, собівартості продукції, урожайності сільськогосподарських культур, продуктивності тварин та ін.

За ступенем охоплення досліджуваного явища індекси поділяють на індивідуальні, групові та загальні.

Індивідуальні індекси виражають співвідношення величин якого-небудь окремого явища складної сукупності. Ці індекси є звичайними відносними величинами – коефіцієнтами зростання (зниження). Прикладом індивідуального індексу може бути відношення обсягу виробництва цукрових буряків у звітному році до відповідного рівня базисного року.

Групові індекси використовують для характеристики змін частини (групи) елементів складної сукупності. Загальні (зведені) індекси характеризують зміни складного економічного явища, що включає окремі елементи, які не можна безпосередньо підсумувати. Наприклад, індекс продукції рослинництва та індекс продукції тваринництва є груповими щодо загального індексу продукції сільського господарства.

Якщо розглядати ряд індексів, які послідовно обчислюють щороку, то залежно від того, що беруть за базу, розрізняють базисні індекси, коли база постійна, і ланцюгові, коли база змінна.

Залежно від методології розрахунку групові і загальні індекси поділяють на агрегатні, середні із індивідуальних та середнього рівня.

Основною формою будь-якого економічного індексу є агрегатний індекс, оскільки він чітко розкриває економічниі зміс