Світова культура у другій половині ХХ століття

СВIТОВА КУЛЬТУРА У ДРУГIЙ ПОЛОВИНI ХХ СТОЛІТТЯ

Реферат

Студентки ф-ту іноз.мов

5 курсу

Групи ЯЕ-52

Лященко Олени

Харків 2010

Головні риси художньої культури другої половини ХХ ст.:

· Відсутність у країнах з демократичним ладом домінуючого або "єдино вірного" стилю і відповідно наявність багатьох течій, особливо в живопису, музиці, кіно та літературі.

· Безпосередній зв’язок художньої творчості з глобальними проблемами світової політики, визначними для людства подіями. Протистояння творчої меншості (інтелігенції) невідповідним її світогляду "масовим" доктринам - мілітаризму, фашизму, тоталітаризму, дегуманізації життя, практиці "брудного" маніпулювання масовою свідомістю та ін. Ідеологізація мистецтва: дійсність інтерпретується з позицій певних політичних ідей (ліберальних, консервативних, марксистських, радикальних, фашистських, соціал-демократичних, феміністичних).

Наприклад. Становлення художнього методу соціалістичного реалізму в СРСР та його країнах-сателітах супроводжувалося боротьбою з усіма іншими стилями і тенденціями в мистецтві, які кваліфікувалися як реакційні. Мистецтво соцреалізму перетворилось в рупор, що прославляв соціалістичну ідею, комуністичну партію та її вождів. Тому більшість витворів мистецтва тоталітарних країн - особливо в галузях живопису, музики, кіно, літератури та журналістики - має невелику художню цінність для світової культури. Аналогічна ситуація в демократичних країнах з розвиненою масовою культурою, де більшість митців орієнтується на смаки масового споживача. Проте, дійсно обдаровані митці довели, що шедеври людської культури стоять понад будь-якої ідеології.

· Протистояння авангардного та реалістичного мистецтва, що зародилось ще на початку ХХ ст. як гостра боротьба всіх форм нереалістичного мистецтва за право існувати. Саме тоді сформувались основні авангардистські течії, які пізніше - у другій половині ХХ століття актуалізувались в різних модифікованих формах. З погляду реалістичного мистецтва, митець в ідеалі сфокусований на людській особистості, її найрізноманітніших ракурсах, проявах, проблемах. З іншого боку, формальні течії - гіпертрофія форми, зростання ролі художнього прийому у таких масштабах, коли прийом із засобу перетворюється на мету.

· Починається інтеграція різноманітних національних та етнічних культур у світову: змінились територіальні кордони мистецтва - якщо в першій половині ХХ ст. поняття "світова культура" було синонімом поняття "європейська культура", то у другій половині ХХ ст. пріоритетним стає американський стиль. Людство починає засвоювати мистецтво інших континентів.

· Інтеграційні процеси всередині спочатку національних, а потім і світової культури: збільшується взаємопов'язаність різних галузей культури. Мистецькі твори побудовані як система натяків, алюзій, ремінісценцій (інтертекст). Щодо структурних взаємозв'язків - це гіпертекст - нелінійний текст, влаштований таким чином, що він перетворюється в систему, ієрархію текстів, одночасно являючи собою єдність і множину текстів. Найпростіший приклад гіпертексту: енциклопедія або словник, в якому кожна стаття має посилання на інші статті цього ж словника. Гіпертекст - властивість, на якій побудована всесвітня павутина Інтернет.

Наприклад. Паризький культурний центр імені Жоржа Помпіду - одночасно і музей, і творча лабораторія, де образотворче мистецтво поєднується з музикою, кіно, бібліотекою та аудіовізуальними дослідами. Проект будівлі, запропонований двома архітекторами Р. Роджером та Р. Піано, відповідав концепції простору, присвяченого промисловому та архітектурному дизайну: прозоре чудовисько в центрі Парижу, п'ять скляних поверхів та металічних балок, де комунікації представлені на загальний огляд, а вентиляційні труби пофарбовані так, що кожний різновид має свій колір.

· Урбанізація культурної сфери - вона набуває міського характеру. Виникають величезні інтенсивність і динамізм суспільного життя, внаслідок чого мало не кожне десятиріччя має своє "обличчя", в тому числі і в художній культурі.

· Культура набуває нової якості, нового епітету - інформаційна. Інформаційний бум доходить до кожної людини незалежно від її місця проживання (звичайно, це в країнах з добре розвиненими телекомунікаційними мережами). Оперативність передавання інформації (нині завдяки Інтернету) і майже безмежні технологічні можливості засобів масової інформації - газет, журналів, радіо, кінематографу, телебачення об'єднує людей. Інформації так багато, що вона починає втрачати свою цінність. З'являється все більше людей, чия професія - класифікація та інтерпретація інформації.

· Завдяки тісному взаємозв’язку ЗМІ з'явилось нове спрямування - масова культура. Це - з одного боку - демократизувало культуру, відкрило до неї доступ масовій аудиторії, а з іншого - зумовило проникнення в культуру комерційних інтересів: культура стає предметом бізнесу та неабияким чинником в політичному житті суспільства. Відбувся поділ між масовою культурою та елітарною. Найбільш розвинутою масова культура є в найбільш демократично розвинутому суспільстві - в США. Важливо і протилежне - в країнах тоталітарного соціалізму масова культура також присутня, проте стандартизується і подається з одного центрального партійного органу, який здійснює управління державою. В демократичному суспільстві наявна множинність таких

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать