Буферні системи

«Активна реакція середовища. Буферні системи організму»

План:

1.Вода як універсальний розчинник.

2. Поняття електролітичної дисоціації та сили електроліту.

3. Кислоти, луги та солі у водних розчинах.

4. Активна реакція середовища та водневий показник.

5.Поняття буферних властивостей. Механізм дії буферних систем.

Окрім механічних перенесень,частинки дисперсійної фази та дисперсій-ного середовища хімічно взаємодіють між собою. Дисперсійним середовищем більшості дисперсних систем організму є вода, яка складає біля 80 % ваги тіла. Молекула води складається з двох атомів водню ( мають по одному неспарено-му електрону ) та атома кисню який має два неспарених електрона.

_хх

Н ^{. х} О ^{х .} Н

^хх

Атоми зв′язані між собою двома ковалентними ( рівносильними , двохелектро-нними, двохцентровими ) полярними зв′язками:

_хх

Н - O - H

^хх

Кисень більш електронегативний ( сильніший ) атом і відтягує електронну гус-тину зв′язків на себе , набуваючи при цьому частково негативного заряду ( за-ряд електрона – ). Атоми водню, збіднені електронами, набувають часткового позитивного заряду.

^{+ – +}

H - O - H

Електростатичне відштовхування між однойменно зарядженими атомами, та наявність двох вільних пар електронів у атома кисню, обумовлює тетраедрич-ну будову молекул води в просторі, протилежні кінці якої заряджені різнойме-нно:

Н⁺

О^–

.. Н⁺

(–)

..

(–)

Молекула – кінці якої мають протилежні заряди називається диполем.

Дипольний момент –кількісна характеристика полярності молекули, являє со-бою добуток величини зарядів на відстань між ними :

= q L (D)

Дипольна будова приводить до того, що молекули води об′єднуються між со-бою з утворенням асоціатів (рідини) за рахунок водневих зв′язків :

Н—О ---Н: О—Н :О—Н:О—Н:О—Н:О—Н:О---Н

Н Н Н Н Н Н

При цьому, хімічні властивості води залишаються незмінними ( водневі зв′язки слабкі ), а фізичні властивості змінюються дуже. Зокрема значно зростає розчи-нююча здатність води. Взаємодіючи з молекулами інших полярних речовин во-да гідратує їх, розриваючи внутрішньомолекулярні зв′язки:

_{t = 1400} ⁰ C

NaCI Na⁺ + CI ^--

NaCI ^{t=20 C H} ₂ ^O Na⁺ + CI ^--

Процес розпаду речовин на іони під впливом розчинника називається дисоціа - цією.

Й они щомають позитивний заряд (недостачу електронів) називаються катіо - нами , ай они що мають негативний заряд (надлишок електронів) називаються аніонами.

Речовини які при розчиненні утворюють розчини що володіють іонною про-відністю називають електролітами.

Кількісною характеристикою процесу дисоціації є :

ступінь дисоціації – –характеризує сильні електроліти і є відношенням кіль-кості молекул що продисоціювали до їх загальної кількості.

К онстанта дисоціації –К_д –характеризує слабкі електроліти. Для речовини МА , щодисоціює за схемою

МА М ⁺ + А ^–

K_д = [ M⁺ ]^. [A^— ]/ [ MA] ^. 100 %

Чому різні фізичні величини виражають глибину дисоціації ?

1. Сильні електроліти дисоціюють майже повністю.В розчині практично не за-лишається молекул що не продисоціювали : NaCI Na⁺ + CI ^-- .

2. При дисоціації слабких електролітів, в розчині встановлюється динамічна рівновага між молекулами та йонами.Чим вище значення К_д тим в більшій мірі речовина розпалася на йони.

3. По силі електроліти класифікують на :

сильні – процент розпаду > 30 % H₂ SO₄ , HCI , NaCI

середньої сили – процент розпаду >3 % < 30 % CH₃ COOH , NH₄ OH

слабкі – процент розпаду < 3 % CH₃ CH(OH)COOH

Кислоти у водних розчинах дисоціюють (розпадаються) на катіони (протони ) воднюта аніони кислотного залишку:

HCI H⁺ + CI ^– = 100 % ; HF H⁺ +F ^– K_д =7.0 ^. 10 ^–4 ;

СН₃ СООН СН₃ СОО ^– + Н⁺ К_д =1.7^. 10^–5 ;HCNH⁺ + CN ^– K_д =6.2 ^. 10^—10

Багатоосновні кислоти дисоціюють ступінчасто з різною силою:

<

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать