Визначення понять 2

ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ. СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ВИЗНАЧЕННЯ.

У науковій і практичній діяльності часто виникає необхідність розкрити зміст понять, що вживаються в міркуваннях.

Логічна операція, що розкриває зміст поняття, називається визначенням .

Судження, що розкриває зміст поняття, називають дефініцією.

Поняття, зміст якого потрібно розкрити, називається визначуваним (дефиниендум); поняття, що розкриває зміст визначуваного поняття, - визначаючим ( дефиниенс).

Вживаються скорочені позначення: Dfd - визначуване і Dfn – визначаюче.

Визначення поняття грає важливу роль у теоретичній і практичній діяльності. Висловлюючи в стиснутому виді знання про предмет, воно є істотним моментом у пізнанні дійсності. У будь-якій науці всім основним поняттям даються визначення, причому в правових науках точне визначення понять має не тільки теоретичне, але і практичне значення

Види визначення.

Визначення діляться на:

a) номінальні і реальні

Номінальним називається визначення, за допомогою якого замість опису якогось предмета вводиться новий термін, (ім'я), пояснюється значення терміна, його походження і т.п. Наприклад: «Нова галузь науки, що вивчає комплекс питань, пов'язаних із здійсненням космічних польотів, називається космонавтикою.

Реальним називається визначення, що розкриває істотні ознаки предмета. Наприклад: Правосуддя - це діяльність суду, що полягає в розгляді і розв’язанні карних і цивільних справ.

Номінальні і реальні визначення різняться по своїх задачах: пояснити значення терміна або розкрити істотні ознаки предмета.

Якщо в номінальному визначенні значення терміна пояснюється шляхом вказівки на істотні ознаки предмета, що позначається цим терміном, то таке визначення можна легко перетворити в реальне. Реальне визначення також перетворюється в номінальне.

b ) явні

Явні визначення розкривають істотні ознаки предмета. Найбільше поширеним видом явних визначень є визначення через рід і видову відмінність, і його різновид - генетичне визначення.

- Визначення через рід і видову відмінність складається з двох понять: визначуваного і визначаючого, а сама операція містить у собі два прийоми: підведення визначуваного поняття, під більш широке за обсягом родове поняття (рід)

- указівка видової відмінності, тобто ознаки, що відрізняє визначуваний предмет (вид цього роду) від інших видів, що входять у даний рід.

Наприклад: «Чеком признається цінний папір, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження чекодавця банку сплатити тримачу чека зазначену в ньому суму». Тут визначуване поняття «чек» є видом родового поняття «цінний папір», що містить деякі ознаки поняття «чек»; інша частина визначення - видова відмінність - відрізняє чек від облігації, векселя, акції й інших документів, що випускаються відповідно до законодавства в якості цінних паперів.

Визначення через рід і видову відмінність виражається символічно: А =Вс, де А - визначуване поняття, Вс - визначаюче поняття (В - рід, С - видова відмінність). Або: Dfd = Dfn , де = - знак еквівалентності.

Визначення через рід і видову відмінність, яке називається класичним , - найбільш поширений вид визначення, широко застосовуваний у всіх науках.

Генетичним (від грецького слова «генезис» - «походження», «джерело») називається визначення, що вказує на походження предмета, на засіб його утворення.

Розкриваючи засіб утворення предмета, його походження, генетичне визначення грає важливу пізнавальну роль, широко використовується в ряді наук: математиці, хімії й ін. Як різновид визначення через рід і видову відмінність, воно має ту ж логічну структуру і підпорядковується тим же правилам.

с) неявні

За допомогою визначення через рід і видову відмінність можна визначити більшість понять. Проте для деяких понять цей прийом негожий.

Не можна визначити через рід і видову відмінність, гранично широкі поняття (категорії), тому що вони не мають роду. Не можуть бути визначені через найближчий рід і видову відмінність, одиничні поняття, оскільки вони не мають видової відмінності.

У цих випадках вдаються до неявних визначень, а також до прийомів, що заміняють визначення.

До неявних в изначень належать:

Визначення через відношення до своєї протилежності. Це визначення широко використовується при визначенні філософських категорій. Наприклад: «Свобода є пізнана необхідність»; «Дійсність - реалізована можливість».

У контекстуальному визначенні зміст поняття розкривається у выдносно самостійному за змістом уривку письмового або усного мовлення (контексті). Наприклад, поняття «категоричний» може бути встановлене в контексті «У своїх листах я прошу у вас тільки категоричної, прямої відповіді - і або немає» (Чехов).

Остенсивним називається визначення, що встановлює значення терміна шляхом демонстрації предмета, що позначається цим терміном. Ці визначення застосовуються для характеристики предметів, доступних безпосередньому сприйняттю. Остенсивне визначення використовується також для характеристики найпростіших властивостей речей: кольору, запаху, смаку і т.п.

У ряді випадків ви

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать