Управління капіталом в сільськогосподарських підприємствах

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКА ДЕРЖАВНА АГРОТЕХНІЧНА АКАДЕМІЯ

Реферат

до вступу в аспірантуру зі спеціальності 08.06.01 –

економіка, організація і управління підприємствами:

“Управління капіталом

в сільськогосподарських підприємствах”

Виконав: Косторной Сергій Володимирович

Перевірив: Кісіль Микола Іванович

м. Мелітополь

2005 р.

УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Капітал— загальна вартість засобів у грошовій, матеріальній і не­матеріальній формах, авансований у формування активів підприємства.

Капітал означає головну суму коштів, необхідних для започаткування та здійснення виробництва (діяльності). Власник капіталу, купуючи на ринку товари – робочу силу й засоби виробництва, – поєднує їх у процесі праці й після реалізації створеної продукції (наданих послуг) одержує більшу вартість, ніж була ним авансована.

Авансований капітал – це гошова сума, яка вкладається власником у певне підприємство (підприємницьку діяльність) з метою одержання зиску (прибутку). Він витрачається на придбання засобів виробництва і наймання робочої сили. Ці дві різноспрямовані частини авансованих грошових коштів у економічній теорії заведено називати відповідно постійним і змінним капіталом. У свою чергу, постійний капітал з урахуванням цілеспрямованого використання й характеру кругообороту розділяється на основний і оборотний.

Основний капітал – це частина постійного капіталу, яка складається з вартості засобів праці (будівель, споруд, машин, устаткування) та обертається протягом кількох періодів виробництва.

Оборотний капітал – це частина постійного капіталу, яка витрачається на придбання на ринку предметів праці (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів).

За джерелами формування капітал підприємства ділиться на власний і позиковий. Власний капітал створюється переважно за рахунок нерозподіленого прибутку. Він звичайно включає статутний, пайовий та резервний фонди. Позиковий (залучений) капітал формується на тимчасовій основі у вигляді довгострокової або (та) короткострокової позики, яка надається у формі банківського кредиту.

Також виділяють наступні види капіталу:

1. За метою використання:

- виробничий;

- позичковий;

- спекулятивний.

2. За формою інвестування:

- фінансовий;

- матеріальний;

- нематеріальний.

3. За формою перебування в процесі кругообігу:

- грошовий;

- виробничий;

- товарний.

4. За формою власності:

- приватний;

- державний.

5. За організаційно-правовою формою діяльності:

- акціонерний;

- пайовий;

- індивідуальний.

6. За характером використання в господарському процесі:

- працюючий;

- непрацюючий (“мертвий”).

7. За характером використання власниками:

- споживчий;

- нагромаджений.

8. За правовими формами функціонування:

- легальний;

- “тіньовий”.

Основні принципи формування капіталу підприємства:

· облік перспектив розвитку господарської діяльності підприємства;

· забезпечення відповідності обсягів залученого капіталу і суми активів підприємства;

· забезпечення мінімізації витрат по формуванню капіталу з різних джерел;

· забезпечення оптимальної структури капіталу з позиції ефективного його функціонування;

· забезпечення високоефективного використання капіталу в процесі господарської діяльності.

Однією з особливостей капіталу є його постійна міграція. Ділова модель підприємства може існувати лише в одній стадії міграції капіталу: у фазі припливу, стабільності або відпливу. Ці стадії відображають її відносну потужність до створення капіталу, що базується на здатності моделі краще, ніж конкуренти, задовольнити клієнтів і, таким чином, отримати вищий прибуток.

1) Приплив капіталу. Компанія починає поглинати капітал з інших секторів своєї галузі економіки, оскільки її ділова модель є найкращою для задоволення потреб клієнтів.

2) Стабільність. Фаза стабільності притаманна діловим моделям, які відповідають вимогам клієнтів та загальному рівневі конкурентоспроможності. тривалість цієї фази може змінюватись залежно від змін пріоритетів клієнтів та появи нових, ефективніших ділових моделей. Протягом усієї фази стабільності капітал залишається в діловій моделі, але очікування помірного зростання в майбутньому перешкоджає припливу нового капіталу в компанію.

3) Відплив капіталу. У третій фазі капітал починає пересуватись від організацій із традиційною діяльністю до ділових моделей, що найкраще відповідають пріоритетам клієнтів.

Статутний капітал слід розглядати як початковий, тобто такий капітал, з якого починається діяльність суб'єкта господарювання.

Разом з тим на підприємствах різних організаційних форм кошти, які надані їх власникам для забезпечення статутної діяльності, мають різну економічну сутність. Так, статутний капітал:

•для акціонерних товариств (АТ) - це номінальна вартість всіх емітованих акцій;

•для товариств з обмеженою відповідальністю - це сума частин всіх власників;

•для державних підприємств - це вартість всього майна, яке закріплене за економічним суб'єктом на правах повного господарського розрахунку;

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать