Захворювання кролів, що спричиняють павукоподібні

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ: ЗАХВОРЮВАННЯ, ЩО СПРИЧИНЯЮТЬ ПАВУКОПОДІБНІ

ЗАХВОРЮВАННЯ, ЩО СПРИЧИНЯЮТЬ ПАВУКОПОДІБНІ

У свійських тварин, у тому числі і в кролів, ряд захворювань спричиняють паразитичні павукоподібні представники класу Arach-noidea. Це повітродихаючі, безкрилі членистоногі, голова і груди яких, зливаючись, утворюють головгруди, що мають дві пари щелеп і чотири пари ходильних ніг. Живляться арахніди головним чином тканинною рідиною різних тварин, яку висисають за допомогою смоктальної глотки. Верхня пара щелеп — хеліцери має нінцетоподібну, клішнеподібну, гачкоподібну або голкоподібну форми.

Ріст павукоподібних відбувається за допомогою періодичних линянь. Крім звичайного линяння, перехід павукоподібного з одного віку у другий може відбуватися і способом лялечко подібного стану з явищами глибокого перетворення (метаморфозу).

Найпоширенішими з павукоподібних є кліщі. Це дрібні тварини, довжина тіла яких коливається від 0,1 до 1,5 мм, рідше — 15— 25 мм. Для кліщів характерна відсутність чітко вираженої сегментації тіла. Хітиновий покрив має вигляд дуже тонких паралельних зморшок, на якому є різної величини ості, щетинки, щити. Кінцівки закінчуються щетинками або кігтиками. Звичайно кліщі трахейнодихаючі, але деякі з них шкірнодихаючі.

Всі кліщі роздільностатеві, самці менші від самок. Більшість кліщів відкладає яйця, але деякі з них — живородні. У процесі індивідуального розвитку кліщі проходять кілька німфальних фаз, після чого досягають дорослого стану.

Кліщі дуже поширені в природі, багато з них є паразитами. Нападаючи на тіло тварини, кліщі при ссанні виділяють отруйну слину, яка спричиняє запальні зміни та різні захворювання шкіри (дерматози). Ці кліщі в різних тварин, у тому числі і в кролів, спричиняють коростяві захворювання: псороптоз, нотоедроз, хоріоптоз, саркоптоз. Збудниками коростявих захворювань є, як правило, дрібні, безочні, білясті, світло-сірі або жовтого кольору кліщі. Тіло їх округле або овальне, вкрите м'яким кутикулярним покривом, дихання шкірне, ротові органи колючо-сисні; ноги — п'ятичленисті, лапки озброєні одним або двома кігтиками і нерідко ще дзвоникоподібним присоском, який тримається на стерженці.

Розвиток різних коростяних кліщів відбувається за однією схемою.

Псороптоз. Це захворювання пов'язане спочатку з ураженням внутрішньої поверхні вушної раковини. Надалі хворобливий процес може поширитися на суміжні ділянки шкірного покриву: основу вушних раковин, шию, спину, пальці передніх і задніх ніг (рис. 27).

Етіологія. Збудником псороптозної корости у кролів є нашкірний кліщ Psoroptescuniculi. Довжина самця 0,5— 0,7 мм, ширина — 0,4—0,5 мм; довжина самки0,7—0,9 мм, ширина 0,5—0,6 мм. Тіло кліщів видовжено-овальне, жовтуватого або темно-жовтого кольору. У дорослих кліщів чотири пари кінцівок (рис. 28).

У процесі розвитку нашкірник кроля проходить чотири активні і чотири пасивні стадії. Активні стадії кліща мають личинку, протонімфу, телеонімфу, імаго, а пасивні — яйце, протонімфохризаліду, телеонімфохризаліду та імагохризаліду. Самець і самка у процесі свого розвитку проходять однакову кількість фаз і стадій.

У нашкірника кролів перехід від одного віку до другого (від личинки до дорослого стану) відбувається у формі нерухомої, лялечкоподібної стадії (стадії хризаліди). Самець досягає дорослого стану через 16—19 днів, а самка — через 19—25 днів.

Нашкірник кроля у насиченому вологою середовищі при температурі 16,5—20° живе 22 дні, а при тій же температурі, але при

відносній вологості 58,6—72,1 % — 11 днів. При температурі —5— 10° і відносній вологості 72,4—87,3% нашкірник кроля живе не довше двох днів, а при температурі — 18—20° та відносній вологості 82,3—98,7,% повна загибель кліщів настає вже через 18 год. Ось чому в зимовий період, коли температура зовнішнього середовища коливається від —5. до —20° і нижче, нашкірник кроля у зовнішньому середовищі може бути знищений за відносно короткий проміжок часу.

Вода, нагріта до 80—100°, моментально вбиває нашкірника кроля. Тому в теплий період року для знешкодження зовнішнього середовища можна використовувати гарячу воду температурою 80° і вище.

Епізоотологія. Псороптозна короста дуже поширена серед кролів і реєструється повсюдно.

Зараження псороптозом відбувається при контакті здорових кролів із хворими або з предметами, з якими стикалися коростяні кролі. Дуже часто кроленята заражаються коростою від своїх матерів. Інвазійними стадіями нашкірника кроля є самкові телеонімфи і дорослі самки.

Клінічний прояв псороптозу серед кролів має сезонний характер. Найбільшого поширення інвазія досягає взимку і на початку весни, рідше вона спостерігається влітку.

Псороптозною коростою найчастіше уражуються кролі, які утримуються в незадовільних зоогігієнічних умовах, — у вогких і темних приміщеннях та при поганій годівлі.

Патогенез. Патогенний вплив нашкірників на організм кролів такий же, як і нотоедрозних кліщів, з тією лише різницею, що при псороптозній корості хворобливий процес проходить за типом мокнучої екземи.

Клінічна κ а р ти н а. В умовах, сприятливих для розвитку псороптозного процесу, інкубаційний період при псороптозі кролів триває при природній інвазії 10—18 днів, а при штучному зараженні — 4—7 днів. Псороптозна короста клінічно починає проявлятися у кролів з 1,5—2-місячного віку. Тяжкість патологічного процесу значною мірою залежить від