Сучасний стан сільского господарства України

Зміст.

1. Форми господарювання у сільському господарстві

1.1.Сільське господарство і особливості його розвитку

1.2. Види форм господарювання у сільському господарстві

1.3. Оцінка ефективної діяльності різних форм господарювання в АПК

2. Типи ефективності виробництва та фактори їх зростання

2.1. Характеристика основних типів ефективності виробництва

2.2. Основні фактори зростання ефективності .виробництва

2.3. Характеристика ресурсів виробництва

2.4. Економічні показники ефективності виробництва

2.5. Соціальні показники ефективності виробництва

2.6. Ефективність виробництва продукції рослинництва та перспектива розвитку галузі

2.7. Ефективність виробництва продукції тваринництва та перспектива розвитку галузі

3. А грарні аспекти вступу України до СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ

Висновки

Список використаної літератури

[13]

Висновки

Майбутній шлях розвинення АПК України можна роздивитись на прикладі АПК озвинутих країн. АПК розвинутих країн Заходу включає від 20 до 30% всього працездатного аселення, його кінцева продукція — це результат взаємодії галузей усіх трьох сфер міжгалузевої кооперації. Оптимальне співвідношення вартості продукції цих сфер АПК становить 25—30%; 10—15%; 50—55%, а кількість зайнятих — від 20 до 35%. Роль первинної виробничої ланки в сільському господарстві цих країн поступово переходить від фермерських і селянських господарств до крупних капіталістичних ферм, аграрно-промислових об'єднань та агрокорпорацій. Набуває поширення також кооперація фермерських господарств, які об'єднуються у збутові, споживчі, кредитні спілки. кооперативи для забезпечення виробничих послуг, спільного використання та ремонту техніки та ін.

Оскільки окремим фермам і навіть сільськогосподарським коопераціям придбати всю необхідну техніку неможливо, а часто й економічно невигідно, в розвинутих країнах світу набуло поширення сервісне інженерно-економічне забезпечення з боку технічних центрів крупних машинобудівних фірм, дилерських підприємств (які є економічно або юридичне незалежними). Так, до послуг дилерських підприємств у США, Канаді, Великобританії та інших країнах вдаються від 70 до 90% фірм — виробників сільськогосподарської продукції.

Найрентабельнішими в діяльності таких дилерських підприємств є оренда і прокат сільськогосподарської техніки. В Німеччині, Швеції та Скандинавських країнах сервісне інженерно-технічне забезпечення ферм здійснюється через технічні центри. У Франції, Італії, Великобританії та інших країнах поширені кооперативи для спільного використання сільськогосподарської техніки. В аграрно-промисловому комплексі розвинутих країн світу практикується продаж фермерам машинобудівними фірмами техніки у кредит і постачання фермерами сільськогосподарської продукції у магазини.

Враховуючи це, при виробленні та реалізації аграрної політики в Україні помилково робили ставку лише на створення фермерських господарств, на домінування приватної власності. Адже аграрно-промислові об'єднання (як основна форма економічних зв'язків в АПК) здійснюють спеціальний випуск продукції рослинництва і тваринництва, займаються її первинною обробкою і зберіганням, вступають у виробничу кооперацію з постачальниками промислової продукції для сільського господарства.

Держава активно регулює діяльність АПК через механізм цін, оподаткування, кредитну політику, надання субсидій для сільського господарства, шляхом заохочення експорту сільськогосподарської продукції та ін. Слід звернути особливу увагу на зберігання, переробку та реалізацію сільськогосподарської продукції (в Україні через погане зберігання втрачається близько 25% всієї продукції).

При проведенні аграрної політики урядовим структурам
необхідно перейти від обіцянок підтримки сільського господарства до вжиття реальних заходів для відродження села, яке повинно стати основою національного відродження.

Список використаної літератури

1. Д. е. н., проф. Єрмаков О.Ю.

2. Економіка виробничого підприємства: Навчальний посібник / За ред. І. М. Петровича.

– К.: Знання, 2001. – 405 с.

3. Кириленко І. Г. Агропромисловий комплекс України : сучасний стан та погляд

у майбутнє //Економіка АПК. №4, 2001

4. Климко Г. Н., Нестерено В.П., Каніщенко В.П., Чухно А.А. та інш.

«Основи економічної теорії політекономічний аспект» - К. «Вища школа» - «Знання» 1997

5. КОБУТА І. В., проект ПРООН “Аграрна політика для людського розвитку”

6. Коніщева Н., Балашова Р., Гураль В. Аналітичні підходи до оцінки ефективності

діяльності підприємств // Економіст. – 2000. – №12. – с. 44-47.

7. Кудревич О., Геймор М. Шлях до високих надоїв // Тваринництво в Україні.- 2002.- №9.

8. Кулішов В. В. Економіка підприємства: теорія і практика: Навчальний посібник. –

К.: Ніка-Центр, 2002. – 216 с.

9. Макконел К.Р., Брю С.Л. “Економікс” — К:. “Хагар-Демос” 1995

10. “Основи економічної теорії” За редакцією доктора економічних наук, професора С.В.

11. Поль Самуельсон “Економіка” — Львів “Світ” 1993

Мочерного. К.: ВЦ Академія 1997.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать