Екологічні завантаження

Зміст 1. Допустимі екологічні завантаження і екологічна ємкість території1.1 Екологічні навантаження1.2 Гранична екологічна ємкість території2. Система державних екологічних стандартів2.1 Сучасний стан довкілля2.2 Екологічні стандарти1. Допустимі екологічні завантаження і екологічна ємкість території 1.1 Екологічні навантаження Екологічне нормування – система стосунків, що виявляє ГДК шкідливих речовин.Для оцінки чинників і ефектів дії на середовище необхідно користуватися встановленими критеріями: значеннями ГДК, рівнів екологічних навантажень, викидів і скидань. При визначенні цих критеріїв враховуються геофізичні і економічні можливості по обмеженню викидів. Висока якість середовища зберігається, якщо зміни її стану відбуваються в межах кордонів, званих допустимими, і невеликі зміни якості середовища не впливають на її нормальне функціонування. За первинне береться фоновий стан середовища за відсутності обурюючої дії за середніх метеорологічних умов. Відмінність між гранично допустимим і фактичним станом середовища складає екологічний резерв довкілля. Він характеризує її здатність до відновлення, відтворенню і є основою для розрахунку допустимих навантажень. Розрізняють два підходи визначення допустимих навантажень: санітарно-гігієнічний і екологічний підходи. Вони розрізняються рівнем вимогою.До критеріїв оцінки відносної небезпеки поширення в ОС різних забруднень відносять гранично допустиму концентрацію (ГДК), гранично допустимий викид (ГДВ) і стрес-індекс. А також гранично допустимі екологічні навантаження (ГДЕН), максимально допустимий рівень (МДР), кризисні екологічні ситуації (КЕС) і ін.ГДК встановлюється головними санітарними інспекціями в законодавчому порядку або рекомендується відповідними організаціями, комісіями на основі результатів складних експериментів, а також відомостей, отриманих в час або після різних аварій, катастроф і так даліГДК в різних країнах часто відрізняється, хоча і трохи.ГДК полютанта — це таке його вміст в довкіллі, який не знижує дієздатності і самопочуття людини, не шкодить його здоров'ю в умовах постійного контакту, а також не викликає негативних наслідків в наступного покоління.При визначенні ГДК враховують не лише рівень дії забрудників на здоров'ї людини, але і їх дію на живі організми. Результати дослідів показують, що будь-які дози, що перевищують звичний фон, вже шкідливі.ГКВ - це кількість шкідливих речовин, яка не повинна перевищуватися під час викида в повітря за одиницю часу, аби концентрація забрудників повітря на кордоні санітарної зони не була вища чим ГДК.Стрес-індекс враховує об'єм шкідливих речовин, що поступають в довкілля тобто міра контакту з людиною, міру їх шкідливої дії на природу, людину і об'єкти його господарської діяльності.На поширення забруднень впливає також географічне положення регіону, його довкілля і природні умови. Ландшафт, погода, місце розташування, довколишні об'єкти - ці і інші чинники відповідають за швидкість поширення і концентрацію речовин в повітрі.Система параметрів, що характеризують кордон гранично допустимого.1) Нормативи гранично допустимих рівнів зміни середовища:а) ГДК;б) ПДУ (рівні).2) Нормативи ПДВ (дії). Гранично допустимі викиди у водоймища, атмосферу, грунт.3) Нормативи ГДЕН (екологічних навантажень).4) Нормативи витягання корисних компонентів з властивостей природи: корисних копалини, комплексне використання відходів, врожайність сільськогосподарських культур.5) Нормативи надійності заходів (інженерних споруд) з точки зору їх дії на довкілля.6) Параметри допустимості природоперетворення підприємств (осушення, забудова).7) Показник стійкості природних комплексів і їх компонентів.8) Поширення речовини в довкіллі.Поширення забруднень обумовлене природними процесами і залежить від фізико-хімічних властивостей речовин; від фізичних процесів, пов'язаних з їх перенесенням, біологічних процесів, що беруть участь в глобальних процесах круговороту речовин. Циклічні процеси в окремих природних системах. 1.2 Гранична екологічна ємкість території Гранична екологічна ємкість території – нормативна величина. Екологічна ємкість територій є межею, яка не має бути порушений в процесі виробництва і розселення людей. Без оцінки екологічної ємкості територій неможливе вироблення науково обґрунтованих рекомендацій по розвитку продуктивних сил країни і розробки як чисто природоохоронної стратегії, так і стратегії стійкого розвитку.Екологічна ємкість території визначається, з одного боку, сукупністю природних компонентів – повітряного басейну, водоймищами, земельними площами і запасами ґрунту, флорою і фауною, з іншої – потужністю потоків біогеохімічного круговороту, швидкістю атмосферного газообміну, поповнення об'ємів чистої води, процесів ґрунтоутворення, продуктивністю біоти. Для того, щоб було забезпечено стійкий розвиток, сумарне антропогенне навантаження не повинне перевищувати потенціал природних систем. У свою чергу антропогенний вплив складається з двох основних чинників: щільність населення і техногенної насиченості території. Показник для класифікації територій – ергодемографічний індекс (ЕДІ):ЕДІ = 7 х 10^-6 х / RSS|, де- середня щільність населення територій, чол./км² ;- середня щільність населення країни, чол./км² ;- загальна витрата палива і паливних еквівалентів електроенергії на даній території, тут/год;Rs – сумарна сонячна радіація, тут/км² рік;S - площа території, км² .У поняття екологічної ємкості території входи

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать