Генетична інформація

Генетична інформація

Практично для всіх живих організмів характерний процес обміну генетичною інформацією. Нижчі організми, що не мають оформленого ядра – прокаріоти – можуть захоплювати шматочки чужий ДНК (трансформація). Часто генетичний матеріал переноситься від бактерії до бактерії вірусами (трансдукція). Ці примітивні форми перетасування (рекомбінації) ДНК у вищих, ядерних організмів – еукаріот витісняються половим процесом, коли полові клітини-гамети зливаються, роблять нове ядро, у якому половина генетичного матеріалу від матері, половина – від батька. Аналогічний процес спостерігається й при передачі інформації з каналу язика: рідко буває, щоб інформацію тільки з одного джерела засвоював зовсім непідготовлений розум. Недарма говорять, що нові ідеї народжуються на стику наук, тобто в головах людей, що одержали інформацію з меншої мері із двох джерел. Нові образи, нові методи й технології, як правило,– результат цих рекомбінаційних процесів.

Аналогія, на мій погляд, дуже повна. Інша справа, чи треба нею займатися, чи має вона, як тепер люблять говорити, евристичне значення. Але якщо процеси зовні не схожі, але викликані до життя й розвиваються відповідно до загального для них закономірностям, можна припускати, що феномен, виявлений в одному з інформаційних каналів, імовірний і в іншому. Незрозуміле явище, виявлене в одній сфері, може бути витлумачене за аналогією з подібним - в іншій. Звичайно, аналогія не доказ, але вона допомагає знайти шуканий доказ, зі значною часткою ймовірності ми вже знаємо, куди треба йти, які спостереження й експерименти ставити.

У книзу відомого англійського теоретика еволюції Р.Докинза "Егоїстичний ген", він розвивав досить подібні ідеї. Згідно Докинзу, варто розрізняти стійкі елементарні елементи культурної діяльності людини (слова, жести, мелодії, навички й т.д.). Він називає їх memes, варто було б цей термін перевести як "міми", але, по-моєму, краще триматися вихідного латинського звучання - "меми", тим більше, що слова того ж кореня (мемуари, меморіал) міцно ввійшли в російську мову. Мемофонд якої-небудь цивілізації аналогічний генофонду біологічної популяції. Випадково змінюючись при передачі з покоління в покоління й роблять різні сполучення, меми беруть участь у культурній еволюції.

Чарльз Дарвін в XIV главі "Походження видів" уперше провів чітку аналогію між еволюцією видів і еволюцією людських мов. Але приємно почувати, що ти не один. Якщо та сама ідея виникає в різних місцях незалежно, шанси на її виживання й розвиток різко зростають.

Отже, сформулюємо вихідні положення:

1. Генетичний канал інформації. Матеріальний носій інформації - послідовність дезоксирибознуклеїнової кислоти (ДНК), у якій у різних сполученнях чергуються чотири підстави - гуанін, аденін, цитозін і тимін. У вищих організмів лише деякі відсотки цієї послідовності кодують амінокислотні послідовності білків (про іншої ДНК ми поговоримо в другому розділі). З матриці ДНК знімається копія - молекула рибонуклеінової кислоти (РНК). При цьому особливого перекодування не відбувається - лише тимін заміняється урацилом. РНК служить матрицею при синтезі білків - це вже справжнє перекодування із твердим, практично єдиним для всієї живої природи кодом.

У ДНК закодована лише інформація про амінокислотний склад білків, черговості й інтенсивності їхнього синтезу. Але від трьох цих факторів залежить доля клітини - загинути їй або вижити, стати клітиною нервової системи або сполучної тканини. Так формуються тканини й органи, так виникає живий організм. Не забувайте про своєрідний парадокс: хоча всі наслідувані ознаки організму закодовані в ДНК, там ні, наприклад, "гена блакитних очей" або "гена жовтих горошин", як іноді говорять генетики для простоти. Усе. зовнішні ознаки організму виходять як би самі собою в результаті білкового синтезу. Так, склавши на столі три олівці кінцями, ми одержуємо трикутну структуру із сумою кутів, рівним двом прямим, хоча й не задавалися метою одержати саме цей результат.

Але в процесі життєдіяльності організми випробовують умовами навколишнього середовища саме зовнішні ознаки - ознаки фенотипу. Не випробування, що витримали, носії невдалих ознак сходять із життєвої арени, поступаючись місцем кращим. Але кращі - це в той же час інші комбінації амінокислотного складу, черговості й інтенсивності синтезу білків, а виходить, інші гени. І нове покоління буде небагато іншим. Так іде біологічна еволюція.

2. Лінгвістичний канал інформації. В усному мовленні людини (про інші різновиди мова йтиме далі) він складається зі звуків (фонем), які поєднуються в слова, а слова - у пропозиції. Як і "язик" ДНК, це знакова система, у якій звучання слів не пов'язане із вкладеним у них змістом. За допомогою слів можна закодувати в принципі як завгодно великий обсяг інформації. Спочатку це були відомості про найпростіші життєві потреби й способи вижити. Потім по цьому каналі передавалися звичаї й технології, обряди й міфи, і багато чого іншого. Як і в генетичному каналі інформації, у лінгвістичному безупинно, з покоління в покоління, можуть накопичуватися зміни. Тому язик нащадків завжди відрізнявся від язика предків. Закодована в цьому каналі інформація також безупинно піддається впливу зовнішнього середовища. А зовнішнє середовище тут - умови, серед яких існує людська популяція, включаючи відносини між її членами й іншими популяціями.

Протягом