Профілактика психоневрологічних захворювань

РЕФЕРАТ

З медицини на тему:

Профілактика психоневрологічних захворювань

Психопрофілактика – це галузь психіатрії, яка займається розробкою міроприємства по попередженню психоневрологічних захворювань і їх наслідків, а також психосоматичних розладів; в психопрофілактику входить охорона людини від психічних захворювань і їх рецидивів, попередження виникнення розумової відсталості, психопатій неврозів і других порушень психіки, що виникають внаслідок уражень головного мозку.

На сьогоднішній день виділяють первинну, вторинну і третинну психопрофілактику.

До первинної психопрофілактики відносяться міроприємства, спрямовані на попередження психічних захворювань у здорового населення.

До вторинної психопрофілактики відносяться міроприємства, які передбачають лікування психічного захворювання, виявленого на початковій стадії розвитку, з метою припинення патологічного процесу на початковому етапі, недопущення розвитку гострої форми хвороби, важких її проявів та переходу в хронічну форму хвороби.

До третинної психопрофілактики відносять роботу з хворим, яка б попереджувала його інвалідизацію у випадку психічного захворювання.

Психопрофілактика включає в себе ряд міроприємств по використанню природних, кліматичних, гігієнічних, медико-біологічних і інших факторів, які впливають на біологічні механізми розвитку і функціонування організму. Сюди входять:

a. Попередження спадкової патології (медико-гігієнічна консультація при наявності спадковості від батьків)

b. Припинення дії проникаючої радіації, побутової інтоксикації (в тому числі алкоголю і нікотину), хронічних фізичних і психічних навантажень, і інших шкідливих зовнішніх факторів (шуму, забруднення води, землі, повітря токсичними відходами), забезпечення повноцінного і раціонального харчування, житлово-побутових умов, санітарно-гігієнічних умов праці та відпочинку.

c. Своєчасного і повноцінного лікування соматичних захворювань батьків і дітей (особливо матерів у період вагітності), правильна організація пологів.

d. Попередження шкідливої для здоров’я різкої зміни кліматичних умов (напр.: відпочинок в північних областях при наявності серцево-судинного захворювання, що може спричинити органічне ураження головного мозку).

e. Забезпечення правильної організації і ощадливіших умов праці для вагітних на виробництві, запобігання порушень техніки безпеки.

Основа психічного здоров’я закладається в ранньому дитинстві, тому дуже важливо з часу появи дитини слідкувати за її вихованням та розвитком. У віці до 16 років ризик виникнення психічних захворювань найвищий. Недостатність розвитку ЦНС, невміння правильно оцінювати ситуацію діти. Як в нормі, так і в патології мають свої особливості. Виникнення, протікання психозів і неврозів у дітей зовсім інші ніж в дорослих.

Дитячий організм не тільки живе, функціонує, але й постійно росте, розвивається, постійно переформовуються психічні процеси.

В зв’язку загальними (соматичними, інфекційними) захворюваннями та іншими причинами відбувається затримка розвитку – загальна або часткова. Загальна психічна недостатність буває нерідко вираженою, і як діагноз: розумова відсталість. В деяких випадках недостатність психічного розвитку виявляється малопомітною і проявляється уже в дорослому віці у формі дитячої наївності та оцінюється як психічний інфантилізм. Такі особи у віці 25-30 років виглядають як підлітки, у них відзначається недостатність росту і маси тіла. Внаслідок незрілості такі люди часто потрапляють під чужий вплив: при попаданні таких дітей до антисоціального середовища часто зловживають алкогольними напоями, наркотиками, можуть скоювати злочини.

Щоб не допустити розвиток психічних захворювань в системі психопрофілактичної практики існує медико-генетичне консультування. Воно розглядає такі життєво важливі питання: який ступінь ризику успадкування психічного захворювання? Як його зменшити? Чи потрібно показати дитину психіатрові, якщо в роду вже є психічні відхилення?

Ціль медико-генетичного консультування – визначення ступеню ризику виникнення спадкового психічного захворювання у майбутнього або уже існуючого покоління самого хворого або кого-небудь з його родини. В психопрофілактичному плані це має велике значення, оскільки залежно від результату, вирішується питання шлюбу, дітонародження, а в перспективі – введення в практику широкого діагностичного спостереження за контингентом населення з підвищеним ризиком виникнення психічного захворювання. Для кожного типу спадковостей існують свої співвідношення між числом хворих і здоров’ям членів сім’ї.

Для визначення ступеня ризику розвитку захворювання необхідно проведення обстеження, яке включає наступні етапи:

1-ий етап – встановлення діагнозу хворого;

2-ий етап – вивчення психічного стану родини хворого;

3-ій етап – визначення ступеня ризику розвитку психічного захворювання;

4-ий етап – інформація для консультативної рекомендації йому й допомога в правильності виборі;

5-ий етап – подальше спостереження за хворим і його сім’єю, перевірка правильності зробленого висновку.

В психопрофілактиці велику роль відіграє лікар-психіатр, який приймає участь у виїзних засіданнях медико-психологічної комісії в місті і селах, де проводиться огляд, обстеження, направлення хворих дітей в допоміжні школи для дітей

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать