Основи валютного законодавства

ОСНОВИ ВАЛЮТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

План

1. Поняття валюти та валютних цінностей

2. Правовий режим валютних операцій

3. Валютний контроль

4. Відповідальність за порушення валютного законодавства

1. Поняття валюти та валютних цінностей

Поняття валюти взагалі поєднується з грошовими одиницями держав. Але при цьому термін “валюта” може вживатися у двох значеннях: як грошова одиниця певної держави; як грошова одиниця іноземних (відносно неї) держав, кредитні та платіжні документи, що визначені в іноземних грошових одиницях та застосовуються в міжнародних розрахунках. Саме друге значення і охоплюється поняттям іноземна валюта.

Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 19 лютого 1993 року визначає валюту України як грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України. До валюти також відносяться грошові знаки, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України (ст. 1). Це і є, власне, валюта.

Другою складовою частиною категорії “валюта України” (поряд з, власне, валютою України) є платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України.

Таким чином, валюта України складається з визначених законодавством України:

а) грошових знаків, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом;

б) платіжних документів, що виражені у валюті України;

в) інших цінних паперів, виражених у валюті України. Категорія “іноземна валюта” також має декілька складових. Це:

1) грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів чи монет, що знаходяться в обігу та є законним платіжним засобом у відповідній іноземній державі чи групі держав;

2) кошти на рахунках в грошових одиницях іноземних держав та міжнародних грошових чи розрахункових одиницях.

Так, відповідно до законодавства України під іноземною валютою розуміється як, власне, іноземна валюта, так і монетарні метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або монетарних металах. При цьому, власне, іноземною валютою є іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави. Також до неї відносяться грошові знаки, вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України.

Національна та іноземна валюта знаходяться в певному співвідношенні. При цьому застосовується поняття “конвер-тованість”. Це досить складне поняття. Саме конвертованість (чи конвертованість валюти у вузькому значенні) розуміється як гарантована державою можливість обміну національної валюти на іноземну. Залежно від того, наскільки обмежена така можливість, валюта виступає як вільно чи частково конвертована.

Більш широке значення конвертованості валюти включає в себе значне коло відносин, що регулюють:

— можливість держави забезпечити попит власників валюти на товари та послуги (необхідної якості та в необхідній кількості).

2. Правовий режим валютних операцій

Використання іноземної валюти обмежене . Вона може застосовуватися лише в порядку і межах, встановлених чинним законодавством України. Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань. Порядок ввезення, переказування і пересилання з-за кордону, а також вивезення, переказування і пересилання за кордон резидентами і нерезидентами валюти України визначається Національним банком України.

Декрет Кабінету Міністрів України № 15-93, визначаючи право власності на валютні цінності, підкреслює, що резиденти і нерезиденти мають право бути власниками також валютних цінностей, що знаходяться за межами України, крім випадків, передбачених законодавчими актами України. Вони також мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених діючим валютним законодавством України.

Валютні операції можна поділити на два типи:

1. Поточні — операції, в ході яких здійснюється обслуговування експортно-імпортних операцій та забезпечення переміщення валютних коштів фізичних осіб, що працюють або мешкають за кордоном.

2. Валютні операції, що пов'язані з рухом капіталу, які здійснюються при переміщенні капіталу (національного — за кордон, іноземного — в державу).

Важливе значення при класифікації цих двох типів валютних операцій має визначення резидентства та нерезидентства для суб'єктів валютних операцій. Насамперед, вони мають різне коло повноважень як по першому типу операцій, так і по другому. По-друге, для резидентів характерний різний рівень обмежень: поточні валютні операції здійснюються ними без

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать