Опис рослин козлятник лікарський комонник лучний конвалія звичайна

Реферат на тему:

Опис рослин:

КОЗЛЯТНИК ЛІКАРСЬКИЙ,
КОМОННИК ЛУЧНИЙ,
КОНВАЛІЯ ЗВИЧАЙНА

Багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло висхідне, розгалужене, голе або розсіяноволосисте, до 80 см заввишки. Листки непарноперисті, з 4 - 10 пар бокових довгасто-лінійних або лінійно-ланцетних листочків. Квітки неправильні, ясно-голубі, зрідка білі, в щільних багатоквіткових пазушних китицях. Цвіте у червні - серпні. Плід - біб.
Росте на берегах річок, по чагарниках, на вологих місцях і узліссях.
Для лікарських потреб використовують траву козлятника лікарського, зібрану під час цвітіння рослини, зрізуючи верхні трав'янисті частини.
Трава колзятника лікарського містить алкалоїд галегін, глікозид галютеолін, дубильні, мінеральні й гіркі речовини, сапоніни, вітаміни та ін.
В народній медицині козлятник лікарський використовують як потогінний і сечогінний засіб, при цукровому діабеті, порушеннях обміну речовин, для підвищення секреції молока у матерів-годувальниць, при укусах змій, при захворюваннях шкіри (екзема, лишай)

Внутрішньо - настій трави козлятника лікарського (10 г на 200 мл окропу, настояти 50 хв) пити по 1 ст ложці п'ять разів на день.
Зовнішньо - настій трави (20 г на 200 мл окропу настояти протягом 50 хв) для обробки пошкоджених ділянок шкіри.

КОМОННИК ЛУЧНИЙ
(борода чортова, коноплі лісні, кумуниця,
лизун, ранник, сивець)
Succia pratensis

Багаторiчна кореневищна трав'яниста рослина родини черсакових. Стебло прямостояче, просте, волосисте, до 80 см заввишки, з двома супротивними квiтконосними пагонами на верхiвцi. Листки супротивнi, цiлокраї. Квiтки дрiбнi, зiбранi в щiльну головку, вiночок чотирилопатевий, лiловий або синьо-лiловий. Цвiте у квiтнi - травнi. Плід - сiм'янка.
Росте на луках, по чагарниках.
Для лiкарських потреб використовують траву, зiбрану пiд час цвiтiння i кореневища, якi викопують восени.
Рослина мiстить глiкозиди, дубильнi i мiнеральнi речовини, сапонiни.
Галеновi препарати комонника лучного мають сечогiннi, вiдхаркувальнi, глистогіннi болетамувальнi, ранозаговальні властивостi.
Галеновi препарати використовують при набряках, хворобах нирок, гастритi, виразковiй хворобi шлунка, бронхiтах, як вiдхаркувальний засiб. Мiсцево - для загоювання ран i виразок.
Внутрiшньо - вiдвар трави комонника лучного (1:30) приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день. Порошок кореневища по 1 ч ложцi тричі на день.
Зовнiшньо - вiдвар трави (1:20) служить для обробки ран, виразок, обмивань, примочок.

КОНВАЛІЯ ЗВИЧАЙНА
(ванник, гладиш, дьондюраг, дьондьвiраг, конвалія, кукуричка, ладичка,
ланиш, лiсовий язик, любка, набітойка, маївка, мамина сльоза)
Convallaria majalis

Багаторiчна трав'яниста рослина родини лiлiйних. Має довге повзуче розгалужене кореневище. Квiтконосне стебло прямостояче, голе, безлисте. Листки (їх два) прикореневi, елiптично-ланцетнi, загостренi. Квiтки дзвоникоподібнi, бiлi, запашнi, в пониклiй китицi. Цвiте у квiтнi - травнi. Плід - червона куляста ягода.
Хто не знає тих ніжних та запашних весняних квітів, котрі, мов чарівні білосніжні перлини, розсипані попід тінявими деревами в лісі, на галявинах, по байраках. Конвалії ... Скільки легенд пов'язано з ними, скільки казок!
Кажуть різне: в конвалії нібито ховаються на ніч сонячні зайчики; квітки конвалій - то ліхтарики гномів; у квітках живуть маленькі лісові чоловічки - ельфи. Білосніжка рятуючись від лихої мачухи, розсипала своє намистечко, і воно перетворилось на запашні квіти.
У давніх грецьких міфах мовиться, що богиня полювання Діана якось потрапила до незнайомого їй лісу, де жили фавни. Вони закохалися в горду Діану і стали її переслідувати. Струнка, спритна дівчина втекла. Але дуже далеко та швидко довелося їй бігти. Отож її тіло вкрилося краплинками духмяного поту, який перлинами падав навкруги і перетворювався на чарівні квіти.
Одна з наших легенд оповідає, що конвалії - то ніжний щасливий сміх Мавки, який перлинами розкотився в лісі, коли вона вперше відчула радість кохання.
У російському фольклорі побутує легенда про те, красень Ландиш палко покохав красуню Весну i благав, щоб назавжди залишилася з ним. Але Весна не могла залишитися. Коли вона пiшла, то Ландиш плакав так ревно, що кров, виступивши iз серця, забарвила його сльози у червоний колiр. Так легенда пояснює, чому зеленi плоди конвалiй пiсля достигання стають червоними. В іншій казці розповідається, що квітки конвалій - це намистинки Білосніжки, яке розірвалось, коли вона тікала від злої мачухи.
Наукова назва роду походить від старої латинської назви рослини - Lilium convallarium, що в перекладі означає "лілія долин". У цій назві відображено те, що конвалія найкраще росте у долинах.
Росте конвалiя у свiтлих мiшаних i листяних лiсах.
Для медичних потреб заготовляють усю надземну частину рослини.
Рослина мiстить глiкозиди (конвалотоксин, конвалозид, конваломарин, валаротоксин), алкалоїди, сапонiни, флавоноїди, органiчнi кислоти, ефiрну олiю.
Застосовують настоянку конвалiї (на 1 частину сировини 10 частин 70% спирту) - по 20 крапель на прийом. Настiй трави конвалiї (1:30) приймати по 1 ст ложцi тричі на день пiсля їди.
Препарати конвалiї пiдвищують тонус серця (позитивна кардiотонiчна дiя), збiльшують дiурез, мають седативну дiю, застосовують при серцевiй недостатностi, неврозах, кардіоск