Крокус кропива дводомна

Реферат на тему:

КРОКУС
КРОПИВА ДВОДОМНА

КРОКУС
(бриндушi, кiкерiчки, ряст, рястик)
Crocus sativus
Шафран

Красива багаторiчна трав'яниста рослина родини півникових.
Рано навесні, в березнi - квiтнi, схили гiр рясно вкриваються дуже гарними келихоподiбними фiолетово-бузковими, рiдше бiлими квiтами. Нiжні прозорi пелюстки позначенi на кiнцях темними плямами. Квiтки густо стирчать з весняної землi, утворюючи манливий килим. Квiткова стрiлка одинична (зрiдка буває 2), основа i нижня половина покриті щiльно прилягаючими, свiтло-зеленими перетинчастими лусочками. Листки (6 - 9) - вузькi, лiнiйнi, знизу, з двома бiлими смугами i свiтлою серединкою, з'являються пiд час або пiсля цвiтiння. Квiтки духм'янi, великi, з простою вiночкоподібною оцвiтиною, двостатевi, виходять немов би iз бульбоцибулини, оповитi дволистним чохлом, покриваючим трубку оцвiтини по всiй довжинi. Квiтконіжка коротка, до 2 см, оцвiтина зрослопелюсткова, лiйкоподібна, правильна, до 15 см завдовжки; трубка довжиною до 10 см, вузька, цилiндрична, в нижнiй частинi незабарвлена, зверху - свiтло-фiолетова. Тичинок - 3; нижня зав'язь продовгаста, майже цилiндрична, трьохгнiздна. Приймочки темно-оранжевi, при основi жовтi. Цвiте у березнi - квiтнi.
Росте у лiсах, на узлiссях, галявинах, гiрських луках, трав'янистих схилах Карпат.
Назва крокуса пов'язана з древньогрецьким мiфом, який розповiдає, що якось, розважаючись на стадiонi, Меркурiй, бог мандрiв i торгiвлi, метнув диск так невдало, що потрапив у свого друга Крокоса. Той упав i помер. Нiщо не могло допомогти смертельно пораненому. Меркурiй був у вiдчаї i попросив богiв зберегти пам'ять про друга. З краплин кровi Крокуса виросли яскравi квiти, якi стали називатися його іменем
Крокуси завдяки високiй декоративностi, здавна культивують. Розмножуються крокуси насiнням та бульбоцибулинами - дiтками. Насiння висiвають вiдразу пiсля збирання.
Крокуси з давнiх давен культивували для виготовлення барвникiв, лiкiв та прянощiв. З цією метою вирiзали з квiток приймочки, швидко висушували i одержували дорогоцiнну речовину - шафран з гострим смаком та пряним запахом. Аромат шафрану букет запахiв мускатного горiха, корiандру, розмарину, лаврового листу. Для ароматизацi та забарвлення кулiнарних виробів 1 г шафрану настоюють протягом доби в 1 л кип'яченої води. Може бути використаний для приготування супiв, смаження птицi.
Приймочки крокусiв мiстять глiкозиди (кроцин i пiкрокроцин), ефiрну i жирну олiї, глюкозу , камедь.
Галеновi препарати крокуса проявляють болетамувальну, спазмолiтичну активнiсть.
Застосовують при коклюшi, пневмонiї, болях у животi.
Внутрiшньо - настоянку приймочок крокуса (1:5) на 70% розчинi спирту приймати по 15 крапель тричі на день.

КРОПИВА ДВОДОМНА
(джибура, джигуха, жалива велика,жаруха, жегавка,
коприва, коприва пекуча,кропива велика, кропива жалка)
Urtica dioica
Крапива двудомная

Дводомна багаторiчна рослина, вкрита тонкими волосками, родини кропивових. Стебло прямостояче, до 170 см заввишки, розгалужене. Листки супротивнi, черешковi, яйцеподібно-ланцетнi, загостренi, зубчасто-пилчастi. Квiтки жовто-зеленi, дрiбнi, одностатевi, у розгалужених колосоподібних суцвiттях. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - сiм'янка.
Кропива дводомна росте на вологих мiсцях серед чагарникiв, у лiсах, бiля парканiв, на засмiчених ділянках, уздовж дорiг.
Для виготовлення лiкарських препаратiв використовують листя, корiння i насiння кропиви. Листя заготовляють пiд час цвiтiння рослини; корiння викопують восени; насiння збирають у перiод повної стиглостi.
Листя кропиви дводомної мiстить алкалоїди, глiкозиди, каротиноїди, вiтамiни, макро- та мiкроелементи.
Про кропиву дводомну говорять, що вона тепла i суха. Плоди не мають поганого запаху, розм'ягчують пухлини, вилiковують подагру й астму. Тому хто носить на її собі, дає хоробрiсть. Якщо покласти свiжу рослину у сечу хворої людини на 24 години i кропива залишиться зеленою, значить, що хворийодужає. Свiжому соку кропиви приписують властивiсть: якщо натерти ним руки i вилити залишки у воду, то можна наловити багато риби руками.
Насiнням кропиви звареним у вині, лікували плеврит i запалення легенiв. Товчене листя i прикладали до ран або виразок щоб припинити розвиток гангрени. Вiд цукрової хвороби готували настоянку: два фунти кропиви настояти на 250 мл горілки, пити по 50 мл тричі на день за 30 хв до їди.
"Якщо у когось щось свербить, то вiзьмiть яєчний жовток, кропиву i сiль, змiшайте все i змазуйте там, де свербить, скоро все стихне. Якщо у когось є глисти, треба взяти дрiбної кропиви, зварити її в оцтi i приймати хворому, глисти скоро вийдуть".
Галеновi препарати кропиви дводомної мають кровоспиннi, загальнозмiцнювальниі, сечогiннi, жовчогiннi, антианемiчнi, гіпоглікемічні, антисклеротичнi властивостi.
Препарати кропиви застосовують при атеросклерозi, кровотечах, залiзодефiцитнiй анемiї, захворюваннях дихальних шляхiв, гастритах, гепатитах, холециститах, набряках, нирковокам'янiй хворобi, ревматизмi, подагрi, виразковiй хворобi дванадцятипалої кишки i шлунка, цукровому дiабетi, фурункульозi, дерматитi, екземi, гнiйних ранах i виразках, плiшивостi, пухлинах селезiнки, розладах нервової системи.
Трава кропиви використовується для тимчасового зберігання м'ясних і рибних продуктiв. Перекладенi свiжим листям кропиви вони довше не втрачають своїх я