Будова нервової системи Головний мозок

БУДОВА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. ГОЛОВНИЙ МОЗОК

Головний мозок - вищий відділ нервової системи людини (мал. 15). Міститься у черепній коробці й через великий потилич­ний отвір переходить у спинний мозок. У головному мозку розріз­няють стовбур, мозочок та великий мозок, або кінцевий мозок. Стовбур — це продовження спинного мозку. До стовбура мозку відно­сять довгастий мозок, міст, середній та проміжний мозок. Головний мозок вкритий такими самими оболонками, що й спинний. Вони ут­ворюють єдиний покрив ЦНС.

У головному мозку, як і в спинному, є біла і сіра речовина. Біла речовина утворює його провідні шляхи. Вони зв'язують відділи го­ловного мозку між собою та зі спинним мозком. Сіра речовина у вигляді окремих скупчень (ядер) міститься всередині білої. Крім того, вона утворює кору великого мозку і мозочка.

Будова і функції відділів головною мозку. Довгастий мо­зок є продовженням спішного мозку. Це найдавніший відділ голов­ного мозку. У довгастому мозку локалізуються дихальні, серцево-судинні центри, центри, що регулюють секреторну діяльність травних залоз, жування, ковтання, блювання, кашлю, слиновиді­лення та інші життєво важливі функції.

Тут, як і в інших відділах стовбура мозку, розташована ретику­лярна формацій (сітчастий утвір) - дифузне скупчення нервових клітин різного виду і розміру з дуже розгалуженими дендритами і довгими аксонами. Ретикулярна формація має велику кількість двобічних зв'язків з усіма відділами нервової системи. Завдяки цьому ретикулярна формація відіграє важливу роль у регуляції збудливості й тонусу всіх відділів ЦНС.

Довгастий мозок і міст разом із нервовими структурами середнього мозку забезпечують рефлекси пози і випрямні рефлекси. Нервові структури, що здійснюють ці функції, утворюють зв'язки з мозоч­ком, середнім і проміжним мозком, корою великого мозку. Через дов­гастий мозок і міст проходять усі низхідні шляхи спішного мозку.

Середній мозок, що розташований між мостом та проміжним мозком, забезпечує морфологічний і функціональний зв'язок цих відділів мозку. Через середній мозок вгору і вниз проходять нервові центрів, у тому числі підкіркові центри зору, слуху, м’язового тонусу тощо, які забезпечують виникнення орієнтувальних рефлексів, що проявляються у повороті голови у відповідь на відповідне подразнен­ня. Вони дозволяють організмові швидко реагувати на подразнення, які виникають зненацька, та орієнтуватися відповідно до ситуації.

Середній мозок є одним із основних центрів регуляції рухів. Він відіграє важливу роль у регуляції тонусу скелетних м'язів. Діючи через довгастий мозок, середній мозок підсилює або послаблює сти­мулюючий вплив ретикулярної формації на нейрони спинного моз­ку. Середній мозок впливає переважно на тонус тих м'язів, які про­тидіють силі гравітації (розгиначі ніг, м'язи спини).

Проміжний мозок є кінцевим відділом стовбура мозку, над яким міститься великий мозок. Він складається з зорових горбів (таламу­са), підзоровогорбової ділянки (гіпоталамуса) та шишкоподібного тіла (епіфіза), яке належить до залоз внутрішньої секреції. Зорові горби - це головні колектори чутливих нервових волокон, що передають імпульси від усіх рецепторів, за винятком нюхових, до кори великого мозку. У зоровому горбі міститься вищий центр больової чутливості.

Підзоровогорбова ділянка, або гіпоталамус, є частиною про­міжного мозку, що керує вегетативними реакціями організму, і анатомічно пов'язана з нижнім мозковим придатком — гіпофізом. Ядра гіпоталамуса, отримуючи інформацію від рецепторів внутрішнього середовища, визначають характер та ступінь порушення гомеоста­зу і за допомогою нервових та гуморальних механізмів ефективно впливають на виправлення відхилень, що виникають в організмі. Механізм керування сталістю параметрів гомеостазу пов'язаний, по-перше, із нейрогуморальним впливом автономної нервової сис­теми, а по-друге — зі змінами поведінки організму.

Однією з важливих функцій гіпоталамуса є регуляція діяльності гіпофіза - головної залози внутрішньої секреції, а через нього і діяль­ності інших залоз внутрішньої секреції. Крім того, сам гіпоталамус (деякі його ядра) здатний виробляти біологічно активні речовини і здійснювати гуморальну регуляцію функцій організму.

Мозочок розташований безпосередньо над довгастим мозком. Він складається з двох півкуль, сполучених черв'яком,. Поверхня мо­зочка вкрита сірою речовиною, в товщі півкуль і черв'яка міститься біла речовина, в якій є скупчення сірої речовини - ядра. Мозочок зв'я­заний провідними шляхами (чутливими і руховими) зі спинним, дов­гастим і середнім мозком, а через міст — з корою великого мозку. Пря­мого зв'язку з рецепторами та руховими нервовими закінченнями організму мозочок не має. Мозочок відіграє важливу роль у регулю­ванні рівноваги тіла, координації рухів і підтримуванні тонусу м'язів.

Коли порушується нормальне функціонування мозочка, втра­чається здатність до точних, узгоджених рухів, до зберігання рів­новаги тіла. Люди з такими порушеннями не можуть, наприклад, засилити нитку у вушко голки, їхня хода непевна, рухи рук і ніг під час ходіння незграбні, іноді різ