Характеристика методів тестування та бесіди

Реферат з педагогіки

Характеристика методів тестування та бесіди.

1. Метод бесіди – джерело і спосіб пізнавання педагогічного явища через безпосереднє спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах. Щоб вона була результативною, необхідно мати її план, основні і додаткові запитання, створити сприятливу атмосферу для відвертого обміну думками, врахувати індивідуальні особливості співбесідника; виявити педагогічний такт, уміти запропонувати бесіду. Отримані результати бесіди доцільно порівняти інформацією про особистість, отриманою за допомогою інших методів. Різновид бесіди – інтерв’ю. На відміну від бесіди, яку проводять у природній, невимушеній обстановці під час інтерв’ю, дослідник становить наперед визначені запитання у певній послідовності й записує відповіді співбесідника.

Тестування – метод діагностики із застосуванням стандартизованих запитань та завдань, що мають певну шкалу знань. До нього вдаються для стандартизованого визначення індивідуальних відомостей особистості. Тестові методи використовують у трьох сферах:

1. в освіті;

2. при виборі професії та професійній підготовці;

3. при психологічному консультуванні й психотерапії.

За функціональною ознакою розрізняють: тести інтелекту; тести креативності; тести досягнень; тести особистості; проективні тести.

Назвіть основні форми теоретичної підготовки у професійно-технічних навчальних закладах.

2. Основний документ обліку навчань роботи в ПТУ є журнал теоретичного і виробничого навчання вони мають установчу форму і в них викладені та здійсненні облік успішності, поведінки учня, відвідування ними занять та виконання ними навчальної програми.

Основні форми теоретичної підготовки є різні типи уроків, лекцій, теоретичні семінари, збори.

Лекція: композиційна побудова лекції, переконливість доказів і аргументів, жива, емоційна мова вчителя, його власна оцінка подій, фактів, явищ, використання різних прийомів для підтримання уваги учнів.

Семінарські заняття їх поділяють на підготовчі, власне семінарські заняття між предметні семінари – конференції.

У чому суть виховно та розвиваючої функції навчання.

3.Виховний характер навчання – об’єктивна закономірність, що виявляється в усі епохи. Водночас виховуючий характер навчання – важлива функція діяльності вчителя, який виховує підростаюче покоління насамперед у процесі навчання зрозуміло, що процес навчання передусім сприяє формуванню наукового світогляду учнів на основі засвоєння системи наукових знань про природу, суспільство і людину, вихованню відповідного ставлення до життя і до самих себе. Формування наукового світогляду є підґрунтям для виховання моральних, трудових, естетичних і фізичних якостей особистості. Реалізація освітньої , розвиваючої та виховної функції залежить від таких чинників: використання змісту навчального матеріалу, добору форм, методів і прийомів навчання, забезпечення порядку і дисципліни на уроці, використання оцінок; особи вчителя, його поведінки, ставлення до учнів.

Передбачає розвиток учнів у процесі навчання. Розвиваюче навчання сприяє розвиткові мислення формуванню волі і емоційно-почуттєвої сфери, навчальних інтересів, мотивів і здібностей. Передусім слід розвивати мислення учнів на основі загально-розумових дій і операцій. Учні загальноосвітньої школи мають навчатися: структурування, систематизації, конкретизації, варіювання, доведення, робити висновки, пояснення, класифікації аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення. Під час навчального процесу вчитель сприяє розвиткові в учнів волі та наполегливості, розвиває їхні емоції.

4. Дайте визначення поняття навчальний план та навчальна програма.

Навчальний план – це документ, що визначає склад навчальних предметів, які вивчаються в даному закладі, їх розподіл тижневу й річну кількість годин, що відводиться на кожний навчальний предмет, і, в зв’язку з цим, структуру навчального року.

У навчальних планах усіх типів шкіл, в яких враховано вітчизняний, зарубіжний досвід і результати наукових експериментів в Україні, нині виділено два компоненти: державний і шкільний.

Державний компонент забезпечує необхідний для кожного учня обсяг і рівень знань, умінь і навичок.

Він включає мовно-літературну освіту, математику, основи інформатики, суспільні предмети, географію, природні дисципліни, естетичні предмети, фізичну культуру і допризовну підготовку юнаків.

Шкільний компонент відбирає факультативи з окремих предметів, дисциплін спеціалізації. Відповідно до Закону України “Про освіту” сюди належать і мова національності – польська, чеська, грецька. Типові навчальні плани встановлюють сумарне граматично допустиме навчальне навантаження учнів, тобто кількість навчальних годин на рік: 1-2 класи – 700, 3-4 класи – 790, 5 клас – 860, 6-7 – 890, 8-9 класи 950, 10-12 класи – 1030 годин. Тривалість навчального року в загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня не може бути меншою 175 робочих днів; ІІ-ІІІ ступенів – 190 робочих днів без урахування часу на складанні іспитів, тривалість яких не повинна перевищувати трьох тижнів. Тривалість канікул у загальноосвітніх закладах упродовж навчального року може бути меншою 30 календарних днів.

Вимоги до навчального плану: забезпечити всебічного розвитку особистості школяра, забезпечення потреб суспільства на даному етапі, врахування рівня розвитку науки, врах