Доповідь

В методиці навчання образотворчої діяльності в допоміжній школі найбільш розробленими є розділи декоративного малювання і малювання з натури (Т.Н.Головіна, І.А.Грошенков). менше уваги приділяється малюванню на теми. Це пов’язане з тим, що тематичне малювання є для учнів допоміжної школи найбільш складним видом малювання і без спеціальної методики навчання їм важкодоступне.

В той же час дослідження багатьох авторів (І.І.Будницька, Т.Н.Головіна, І.А.Грошенков) доводять, що тематичне малювання, тобто зображення простих сюжетних картин – людей і їх діяльності, розкривають великі можливості для корекційної роботи з розумово відсталими дітьми. Воно розвиває уяву і уявлення учнів, допомагає в деякій мірі компенсувати недоліки в їх емоційному розвитку, сприяє закріпленню зв’язків між зображувальною і мовною діяльністю. Зображення фігур в русі дозволяє знизити стереотипність в образотворчій діяльності учнів допоміжної школи. Саме тематичне малювання, яке включає вміння зображати не тільки предмети, але і людей в русі і діях, надає учням максимальну можливість зображувати, усвідомлювати і відчувати реальні повсякденні ситуації, сприяє розвитку активності розумово відсталих дітей, сприяє їх соціалізації і інтеграції в суспільстві.

В зв’язку з вищесказаним, проблема формування вмінь тематичного малювання в учнів молодших класів допоміжної школи є актуальною і потребує детального розгляду.

Об’єктом дослідження є образотворча діяльність розумово відсталих учнів на уроках тематичного малювання.

Мета дослідження полягала у визначенні найбільш ефективних шляхів навчання тематичному малюванню учнів третіх класів допоміжної школи.

Відповідно з метою дослідження були поставлені наступні завдання :

1. Виявити рівень образотворчої діяльності розумово відсталих молодших школярів.

2. Розглянути методику експериментального навчання, яка сприяє більш повному дослідженню корекційних можливостей тематичного малювання.

3. Перевірити цілеспрямованість використання різноманітних методичних прийомів на уроках малювання в допоміжній школі.

Аналізу дитячого малювання в педагогічному і психологічному аспектах приділяється велика увага. Початкову образотворчу діяльність дітей дослідило багато вчених (О.І.Галкіна, Е.І. Ігнат’єв, Г.В.Лабунська, В.С.Мухіна, Н.І.Сакуліна).

Встановлено, що розвиток образотворчої діяльності дітей проходить певними етапами. При цьому діти за особливостями графічної діяльності і сенсорної координації значно відрізняються. Стадії формування образотворчої діяльності і наявність різних груп дітей необхідно врахувати при організації навчання.

Врахування особливостей розвитку учнів набуває дуже важливого значення при навчанні в допоміжній школі, де уроки образотворчого мистецтва слугують перш за все засобом корекційно-розвиваючого навчання. Доведено, що рівень малюнків розумово відсталих дітей залишається нижче рівня робіт дітей, які нормально розвиваються (І.А.Грошенков, Т.Н.Головіна, О.П. Гаврилушкіна).

Для встановлення рівня образотворчої діяльності учнів молодших класів допоміжної школи був організований і проведений констатуючий експеримент.

В експерименті брало участь 18 учнів третіх класів Печеніжинської допоміжної школи-інтернату Івано-Франківської області. Діагноз учнів – олігофренія в степені дебільності.

Констатуючий експеримент включає три завдання. В завданні 1 виявлявся рівень умінь малювати на основі прослуханого тексту. При оцінюванні графічної діяльності третьокласників враховувались як рівень зображення фігур і предметів, так і композиція малюнка.

В завданні 2 виявлявся рівень успішності зображення при малюванні з натури. Учням пропонувалось найбільш повно і правильно намалювати спортивну сумку.

При аналізі малюнків учнів враховувалось дотримання пропорцій, зображення дрібних деталей спортивної сумки, а також правильне використання кольору.

В завданні 3 визначалось, в якій мірі розумові відсталі учні здатні зображувати фігуру людини спереду. При аналізі малюнків враховувались правильна передача частин тіла людської фігури, наявність основних частин обличчя на малюнку, зображення окремих деталей одягу.

Кількісний і якісний аналіз малюнків учнів третіх класів допоміжної школи дозволяє зробити висновок, що образотворча діяльність розумово-відсталих дітей відрізняється своєрідністю. Спостерігається стереотипність і схематичність малюнків, статичність зображень, порушення просторової орієнтації і композиції малюнка. На всіх етапах зображення фігури людини розумово відсталими школярами воно в переважній більшості випадків продовжує залишатися контурним, іноді силуетним.

Більшість учнів неправильно відтворюють пропорції предметів, невірно відображають колір і співвідношення кольорів зображуваних об’єктів.

З метою підвищення ефективності корекційної роботи важливо враховувати своєрідність малювання розумово відсталих штрихів. При цьому особливої уваги на уроках тематичного малювання заслуговують наступні моменти:

1) Щоб запобігти примітивізму, необхідно виконувати вправи, які сприяють збагаченню простіших схематичних зображень окремими деталями, порівнянню предмета з його зображенням.

2) Для подолання стереотипності, так і статичності зображень важливо навчити дітей зображувати фігури в русі, предмети в різних положеннях.

3) Щоб запобігти механічному і графічному перечисленню предметів, важли