Заощадження

В економічному житті суспільства явище заощадження знахо­диться в досить тісному зв'язку з явищем інвестування. Заоща­дження є основою інвестицій I . За натурально-речовою структу­рою доход набуває форми споживчих і капітальних товарів. Перші йдуть у невиробниче споживання, другі — у виробниче.

Загальний обсяг капітальних і виробничих товарів називають реальними інвестиціями, або Інвестиційним попитом. Який же зв'язок існує між заощадженнями та інвестиціями? Дж. М. Кейнс довів, що заощадження та інвестиції завжди однакові, оскільки фак­тичні заощадження та інвестиції дорівнюють різниці між доходом і споживанням.

Якщо капіталовкладення зростають, то доход зростає в такій мірі, щоб довести заощадження до рівня капіталовкладень. І навпаки, якщо капіталовкладення виявились меншими, ніж заощадження, то доход зменшиться настільки, щоб заощадження зрівнялись з інвестиціями. Це означає, що економіка знаходиться у стані рівно­ваги в точці, де заощадження та інвестиції врівноважуються. Зобра­зимо взаємозв'язок між національним доходом, заощадженнями та інвестиціями графічно (рис. 28).

Якщо припустити, що незалежно від обсягу доходу можливості інвестування з року в рік залишаються сталими, то лінія II буде характеризувати незмінний обсяг інвестицій (така ситуація пере­дбачає певний рівень абстрагування з метою спрощення побудови відповідних моделей).

Динаміка та характер процесу заощадження зображені лінією SS. Із графіка видно, що при зростанні національного доходу У крива заощаджень SS піднімається вгору. Далі у точці перетинукривих заощаджень SSта інвестицій ІІ економічна система знаходиться у рівновазі. Якщо ж, наприклад, система буде рухатись у напрямі зростання національного доходу правіше точки К, то лінія заощаджень SSпройде вище кривої інвестицій II . Зростання за­ощаджень зменшить споживання. Уповільниться процес реалізації товарів і послуг, зростуть товарні запаси. Скоротиться обсяг ви­робництва, зросте безробіття. Це призведе до зниження рівня на­ціонального доходу (рух вліво), і система повернеться до рівноваги у точці К.

Розглянемо тепер, як зміна обсягу інвестицій І впливає на вели­чину національного доходу (рис. 29).

Рис. 29. Взаємозв’язок між національним доходом, заощадженнями та інвестиціями (за умовами зростання заощаджень)

Припустимо, що це свідчить про зрушення кривої інвестицій II вгору І 'І '. Тоді точка економічної рівноваги К переміщується в точ­ку К' в якій відбиваються приріст заощаджень і приріст національ­ного доходу. Із графіка видно, що приріст національного доходу більший, ніж приріст інвестицій. Коефіцієнт перевищення зрос­тання доходу над інвестиціями Дж. М. Кейнс назвав мульти­плікатором. Суть мультиплікатора полягає в тому, що в умовах ринкової економіки збільшення обсягів інвестицій сприяє зростан­ню розміру національного доходу, проте це зростання відбувається швидше, ніж зростання інвестицій.

Мультиплікаційний ефект поширюється також на заощаджен­ня. Якщо крива заощаджень переміститься вгору, то точка рівнова­ги К' зміститься вліво від точки К, що є свідченням падіння рівня національного доходу (рис. 30). Це пояснюється тим, що зростання схильності до заощадження веде до скорочення споживання. Ос­таннє ж спонукає підприємців відмовитись від інвестування капіталу у виробництво, оскільки можливості реалізації звужуються. Скорочення інвестицій призводить до скорочення національного ви­робництва і національного доходу.

Викладене свідчить про те, що мультиплікатор діє двояко. З одного боку, зростання інвестицій сприяє мультиплікаційному зростанню національного доходу, а з другого — скорочення інвестицій при­зводить до різкого зменшення національного доходу. Рівновага ж в економіці може забезпечуватись і при низькому рівні інвестицій, але при значному рівні безробіття або при високому рівні інвести­цій порівняно із заощадженнями, але при інфляційному зростан­ні цін.

Досліджуючи розглядувані залежності, Кейнс довів, що рівнова­га між інвестиціями та заощадженнями у точці К досягається у процесі саморозвитку економічної системи без будь-якого втру­чання держави в економічне життя суспільства. Проте, на його думку, рівновага у точці К не відповідає потребам суспільства, ос­кільки вона передбачає наявність значного рівня безробіття. Суспільство ж повинно дбати про те, щоб створити такі економічні передумови, за яких рівень інвестицій зростав би, а точка рівнова­ги між інвестиціями І та заощадженнями S наближалась до точки F , в якій створюється національний доход, достатній для забезпе­чення повної зайнятості. Створити такі передумови, на думку Кейнса, здатна тільки держава за допомогою впливу на сукупний по­пит через державні витрати, які характеризують попит держави (рис. 31).

Модель, що відбиває взаємозв'язок між національним доходом і сукупними витратами, називають ще "кейнсіанським хрестом". Ця модель грунтується на тому, що національний доход використову­ється як на споживання, так і на інвестування, тобто

У = С + І ,

де С + І / — сукупні витрати суспільства.

Із графіка видно, що в умовах стагнації точка рівноваги К₀ інвес­тицій І та заощаджень Sз