Податкова система Німечини Франції Швеції та США

ПОДАТКОВА СИСТЕМА НІМЕЧЧИНИ, ФРАНЦІЇ, ШВЕЦІЇ ТА США

ВСТУП

Сьогодні спостерігається підвищений інтерес науковців, громадянськості до питань побудови ефективної податкової системи. У ході широких дискусій висуваються найрізноманітніші напрямки її реформування, часто без необхідної в таких випадках глибокої аргументації. Незважаючи на те, що в українській фінансовій науці приділяється належна увага теоретичним і практичним аспектам податкових реформ, розробці науковців не завжди находять відображення у законопроектах, податковому законодавстві й діях уряду. Неврахування досвіду податкового регулювання у розвинутих країнах світу, на мій погляд, остання причина негараздів податкової системи в Україні, але поважна причина. Наша країна, якщо вона хоче стати розвиненою повинна вивчати досвід податкового регулювання у розвинутих країнах світу таких як: Німеччина, Франція, Швеція та США.

Незважаючи на специфічні особливості економіки і традиції кожної з вище перелічених країн в системі реформування податків в цих країнах установлені практично спільні риси побудови податкової системи: діють приблизно ті ж самі види прямих і непрямих податків.

СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ У ФРАНЦІЇ.

Особливості оподаткування у Франції пов’язані з історичним розвитком політичної системи й економіки країни. Податкова система відрізняє, насамперед, системність на широкій законодавчій основі, яка базується на положенні про те, що всі заходи щодо оподаткування перебувають у компетенції парламенту.

Податки у Франції становлять близько 90% дохідної бази централізованого бюджету. Переважаючим податком за сумою надходжень є непрямі, і у першу чергу – ПДВ.

З 1982 року у Франції активно проводиться політика децентралізації, що полягає в розширенні прав місцевих органів місцевого самоврядування і в галузі благоустрою, професійної підготовки кадрів, екології тощо.

ПДВ є провідною ланкою бюджетної системи Франції, яка, як відомо, стала в 1954 році батьківщиною ПДВ.

Сплата податку залежить від характеру угоди. Ставка ПДВ не пов’язана з ціною товару. Об’єктом оподаткування є продажні ціна товару або послуги.

Операції, пов’язані з зовнішнім ринком, від ПДВ звільнено.

Основна ставка податку – 18,6%. Підвищена ставка (22%) застосовується до деяких видів товарів. (автомобілі, алкоголь, парфумерія, тощо).

Від сплати податку звільняються:

- державні установи, діяльність яких пов’язана з виконанням адміністративних, соціальних, виховних, спортивних функцій;

- сільськогосподарське виробництво;

- деякі вільні професії: приватна викладацька діяльність, приватні лікарі.

Одним із податків на споживання є акцизи, деякі з яких стягуються на користь державі, інші перераховуються до бюджетів місцевих органів управління.

До підакцизних товарів відносять алкогольні напої, тютюнові вироби, сірники, запальнички, дорогоцінні метали, цукор і кондитерські вироби, пиво тощо.

Поряд і з ПДВ податок на компанії відносяться до податків, що дають найбільше надходжень до державного бюджету. Об’єктом оподаткування є чистий прибуток. Цей податок сплачується п’ять разів на рік.

До податків на споживання слід віднести і мита. Основне завдання мита – охорона внутрішнього ринку.

Найважливіше місце в групі прибуткових податків Франції займає прибутковий податок з фізичних осіб, що стягується що року з доходу. Цей податок має прогресивний характер і ставку від 0% до 56,8%.

Великі доходи приносять бюджету Франції податки на власність.

Отже, коротко розглянувши основні податки Франції, можна відмітити особливості та недоліки.

Особливість полягає в тому, що на відміну від інших країн, у Франції існує суворий поділ податків, що надходять до бюджетів.

Також перевагою є те, що основна ставка ПДВ 18,6%. Це порівняно мала ставка проти інших країн і, все одно, бюджет має найбільші надходження від цього виду податків.

Ще однією перевагою є те, що у Франції не оподатковуються доходи, що не перевищують 18140 франків.

Основні недоліки податкової системи:

- наявність численних перехідних видів податків;

- нераціональна структура.

ПОДАТКОВА СИСТЕМА В НІМЕЧЧИНІ.

При утворені в 1871 році Германської імперії установлення всіх основних прямих податків залишилося прерогативою держави, що її складали. Імперії було передано право встановлювати лише мито і податки на предмети споживання.

У грудні 1919 році почалася найбільша податкова реформа, в результаті якої одержала право стягування податків і управління ними.

Всього у Німеччині нараховується близько 50 видів податків. Деякі з них я розгляну.

Надходження прибуткового податку до бюджету становить близько 40% суми доходів. Оподаткування прибутковим податком підлягають різні доходи. Максимальна ставка прибуткового податку становить 50%.

Майновим податком оподатковується майно фізичних та юридичних осіб в тому числі і на землю. Ставки майнового податку складають: 0,5% (для фізичних осіб) та 0,6% (для юридичних осіб).

Земельним податком оподатковуються земельні ділянки підприємств, лісове господарство, тощо. Ставка податку коливається від 0,6% до 3,1%.

ПДВ було введено в 1973 році. Його питома вага в доході бюджету становить близько 28%. Загальна ставка ПДВ складає 15%.

З регулюванням економічних процесів у Франції пов’язано особливість німець

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать