Методи наук аналізу розміщення і територіальної організації народного господарства України

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

Розміщення продуктивних сил

Тема: “Методи наукового аналізу розміщення і територіальної організації народного господарства України”

Спеціальність 6201/1,

I курс, 1 група

Малюга Віталій Володимирович

м. Київ

1999 р.

ПЛАН

1. Розміщення продуктивних сил як об'єкт територіального планування.

2. Економічні методи обґрунтування розміщення продуктивних сил.

3. Економіко-статистичні методи аналізу територіальної організації господарства

4. Економіко-математичні методи аналізу територіальної організації господарства

4.1 Балансова модель.

4.2 Оптимизационная модель.

5. Завершальний етап дослідження і прогнозування територіальної організації господарства.

Розміщення галузевих комплексів, соціальної інфраструктури, а також господарства економічних районів характеризує систему територіальної організації народного господарства. Розміщення продуктивних сил є об'єктом територіального планування, що передбачає розробку схем розвитку і розміщення галузей господарства, продуктивних сил областей і економічних районів. На основі галузевих і територіальних схем складають генеральну схему розміщення продуктивних сил країни.

У наукових дослідженнях територіальної організації народного господарства використовується широкий спектр методів, серед яких ведучим є системний аналіз . З його допомогою можна порівнювати різні варіанти рішень проблем з удосконаленням розміщення виробництва і вибирати для практичного використання кращі в інтересах регіонів і держави, у цілому.

Системний аналіз уможливлює раціональне використання різної інформації, дає можливість чітко визначити кожну проблему, виявити мета і вибрати найбільш ефективні методи її рішення. Наукова розробка економіко-математичних методів не тільки розширила застосування системного аналізу розміщення продуктивних сил, але і додала цілеспрямований і варіантний характер економічним розрахункам.

У проектних розробках, при обґрунтуванні розміщення продуктивних сил найбільш розповсюдженими є економічні методи. Нескладні балансові розрахунки виробництва і споживання продукції в районах належать до наближених методів, що ще називають традиційними. Складні балансові розрахунки на ЕОМ належать до точних чи нових методів.

Найбільш розповсюдженим у плануванні територіального господарства є балансовий метод. У предплановых дослідженнях широко використовується система матеріальних, фінансових і інших балансів. Розробляються баланси трудових ресурсів, грошових доходів і витрат населення, що погодяться з товарними фондами, територіальні баланси потужностей будівельних організацій, баланси місцевих будівельних матеріалів, виробів металообробної промисловості міжгалузевого використання й ін. Баланси підрозділяють на звітні і планові. Науково-дослідні установи постійно проводять спеціальні дослідження з удосконалюванню регіональної системи балансів. Особливе значення мають розробки звітних міжгалузевих балансів виробництва, розподілу і споживання продукції в областях і економічних районах.

Техніко-економічні розрахунки в основному застосовуються на проектній стадії обґрунтування розміщення підприємств і територіального розвитку виробництва. Порівняльну ефективність різних варіантів районного розміщення підприємств і комплексів визначають на основі розрахунку потокових (собівартості) і порівняння одноразових (капітальних) витрат. При виборі місць розміщення враховують показники материало-, энерго-, фондо- і трудомісткості продукції. Особливу роль грають показники водоемкости і транспортабельності продукції.

Техніко-економічні показники аналізів територіальної організації народного господарства розраховують визначенням розмірів відповідних витрат на виробництво одиниці продукції. Витрати окремих ресурсів і випуск нової продукції доцільно визначати у вартісному чи в натуральному обчисленні.

1. Матеріалоємність виробництва:

Мм = Зм /Пг,

де Зм – витрати матеріалів, грн.,т; Пг – річний випуск продукції, грн., шт., т.

2. Енергоємність виробництва:

Эм = Зэ/ Пг,

де Зэ – витрати енергії, квт*година.

3. Трудомісткість виробництва:

Тм = Зт/ Пг,

де Зт – витрати праці, людино-години.

4. Водоёмкость виробництва:

Вм = Зв/ Пг,

де Зв– витрати води, л.

5. Фондоёмкость виробництва:

Фм = Сф/ Пг,

де Сф – вартість основних фондів, грн.

6. Капиталоёмкость виробництва:

Км = Скв/ Пг,

де Км – вартість капіталовкладень на спорудження об'єкта, грн.

7. Транспортабельність продукції:

Тп = Зпр/ Пг,

де Зпр – витрати на перевезення продукції, грн.

8. Собівартість продукції:

З = Сс + См + Зо,

де Сс іСм – вартість сировини, матеріалів, палива, енергії й інших предметів праці й амортизаційних відрахувань, грн.; Зо – витрати на оплату праці і реалізацію продукції, грн.

При визначенні ефективності функціонування господарства підприємства використовують систему вартісних показників: валову і товарну продукцію, чисельність працівників, продуктивність праці, вартість основних виробничих фондів, матеріальні витрати і капітальні вкладення.

Аналіз територіальної організації господарств пе

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать