Значення колективу в діяльності медичного працівника

РЕФЕРАТ

на тему:

“Значення колективу в діяльності медичного працівника”

ПЛАН

1. Значення колективу у діяльності медичних працівників.

2. Етика взаємовідносин медичних працівників між собою.

3. Основні риси медичної сестри.

4. Етика взаємовідносин лікаря та хворого.

5. Етика взаємовідносин середніх медичних працівників.

6. Соціально-психологічний клімат у колективі.

1. Високоефективна праця медичного колективу не осмислення без спостереження одного із важливих положень деонтології – встановлення професіонально-цілеспрямованих взаємовідносин між лікарями, середніми і молодшими медичними працівниками.

У трудових колективах спільна праця виявляється на початку дружньої співпраці і взаємодопомоги, забезпечується єдність державних, суспільних і власних інтересів, утверджується принцип відповідальності кожного перед колективом і колективу за кожного працівника. Борг і зобов’язання трудових колективів... виховувати їх членів у дусі моральних принципів.

Адже добре відомо, що в колективі, де панує високоповажна атмосфера взаємовідносин, заснованих у дусі товариському, взаємодопомозі, строгих вимогах у виконанні професійного боргу, нездумані рівнодошність і формалізм, невиконання поставлених завдань. Ось чому в поняття “колективізм” прийнято включати такі етичні норми, як тепло, сердечність відносин, взаємодопомога і товариства.

Основною соціально-трудовою ячейкою любого медичного закладу являється колектив відділення чи кабінету. Він безпосередньо вирішує завдання медичного обслуговування хворої чи здорової людини. Там, де підтримується дух принциповості і взаємної требуваності, де у більшому авторитеті чесна і добросовісна праця, там сердечність стає обов’язковою нормою колективу. Добрі, ділові взаємовідносини в колективах медпрацівників – умова успіхів медичного закладу в цілому. Відсутність ділових взаємовідносин, неуважні відношення медпрацівників один до одного, роздори, сварки і інші аморальні проступки мішають роботі закладу, негативно відбиваються на самопочутті хворих і процесі їх одужання.

2. Взаємовідносини медичних працівників між собою являються важливою складово частиною медичної деонтології. В даному випадку медична деонтологія вивчає питання про те, як повинні вести себе медичні працівники всіх категорій (лікарі, сестри, санітарки), щоб забезпечити оптимальну робочу обстановку в колективі, яка сама по собі являлася б лікувальним фактором, максимально захищала би психіку хворого від дії негативних факторів лікувально-діагностичного процесу у стінах лікувального закладу.

Любий медичний колектив неоднорідний і має свій соціальний і професіональний склад. У ньому працюють мужчини і жінки різного віку – від 17-18 р. до пенсійного віку.

Взаємовідносини в колективі середніх медичних працівників виділяють, в першу чергу, чіткими знаннями і добросовісним виконанням своїх обов’язків. Кожна медична сестра (палата, процедурна, перев’язочна) повинна добре знати і виконувати потреби надані у інструкції, що регулярно контролюється і коректується старшою медичною сестрою. Із добросовісної роботи кожного працівника складається успіх колективу в цілому.

Етичною нормою взаємовідносин медпрацівників між собою є терпіння і взаємоповага. Відсутність розумного терпіння до зауважень старших по роботі лишня самодумка, надмірна самолюбність, небажання прислухатись до корисної поради є показниками низької культури медпрацівника, результатом недостатнього виховання.

Добра організація праці і дисципліни в медичному колективі займає важливе місце у формуванні ділових здорових взаємовідносин між його членами.

Основою успішної праці медичного колективу, його злагода і “Безаварійність” являються конкретна, ділова і принципово дружня критика і самокритика діяльності кожного медпрацівника, аналіз і розуміння допущених помилок з метою їх запобігання.

Великою осудження заслуговують спроби деяких середніх медпрацівників перенести свою провину на других чи звинувачувати інших медпрацівників у неправильності й нераціональності приписаного лікарем лікування. Така поведінка не тільки підриває авторитет медпрацівника, але і вкушає хворому недовіру у проведене лікування.

Середні медичні працівники (сестри, фельдшера, акушери, лаборанти, фармацевти) складають найбільшу частину колективу любого медичного закладу. У лікарнях поліклініках це в основному медичні сестри. Їх взаємовідносини між собою, а також із лікарем і санітарками в багато чому виділяють як трудовий настрій, так і клімат всього колективу медичного закладу.

Предметом медичної деонтології є і особистість медпрацівника, основні риси якого можуть і повинні бути важливим лікувальним фактором в стінах медичного закладу.

3. Виділяють 3 основні групи рис медичної сестри:

1. моральні риси – видержаність, терпіння. Ввічливість, привітливість, чесність, ніжність, ласкавість, співчуття і почуття особистого достоїнства;

2. естетичні риси – скромність, простота, акуратність, уміння створити святкову атмосферу в лікувальному закладі;

3. інтелектуальні риси – професіональна ерудиція, спостережливість, вміння логічно осмислити діагностичні і лікувальні маніпуляції.

Авторитет медичної сестри – важливий фактор, який виявляє її положення в колективі. Авторитет,

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать