Органiзацiя та структура рекламного процесу

Реферат на тему:

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА СТРУКТУРА РЕКЛАМНОГО ПРОЦЕСУ

Рекламодавцями вважаються приватні особи, приватні та держа­вні фірми й організації, які використовують засоби масової інфор­мації для досягнення цілей маркетингу. Фірми та організації, що ре­кламують, відрізняються від тих, що не рекламують, тим, що перші вкладають гроші в придбання часу або місця в засобах масової ін­формації, а другі — не користуються цими засобами.

Витрати рекламодавців забезпечують існування рекламної ін­дустрії.

Щорічно така країна як США витрачає на рекламу понад 200 млрд доларів, а в усьому світі, за прогнозами, вони становитимуть у 2000 році майже 1 трлн доларів США. Компанія «Проктер і Гембл», що є найбільшим рекламодавцем, вкладає щорічно в рекламу майже 1 млрд доларів США, на рекламу кожного нового товару вона вит­рачає до 100 млн доларів США.

Рекламодавці різняться за ринками (споживачами), що їх вони об­слуговують, за товарами та послугами, які вони виготовляють (нада­ють), та за тими засобами масової інформації, які вони використовують.

Рекламодавці можуть бути членами таких ринків:

• споживчого ринку — окремі особи та домовласники, які купу­ють товари та послуги для особистого вжитку;

• ринку виробників — фірми, яким необхідні товари для вико­ристання їх у процесі виробництва;

• ринку проміжних продавців — організації, які придбають то­вари та послуги для наступного перепродажу їх із зиском для себе;

• ринку державних установ — державні організації, які купують товари та послуги або для наступного їх використання у сфері ко­мунальних послуг, або для передачі цих товарів та послуг тим, хто їх потребує;

• міжнародного ринку — покупці за межами країни, включаючи зарубіжних споживачів, виробників, проміжних продавців та держа­вні установи.

Рекламодавці, хоч і мають багато спільного в організації рекла­много процесу, особливо члени перших трьох ринків, відрізняються ще і за масштабами використання реклами й засобів масової інфор­мації. Дрібних та великих рекламодавців розрізняють за інтенсивністю використання ними установ, що сприяють рекламному процесу, - рекламних агенцій та науково-дослідних організацій. Приватні особи та багато дрібних рекламодавців просто купують час або місце в засобах масової інформації, не звертаючись до рекламних агенцій, а тим більше — до організацій, що займаються науковими дослідженнями. Великі рекламодавці співпрацюють з однією або кількома постійними рекламними агенціями, купують різні види дослідницьких послуг, а також здійснюють власними силами чи з допомогою залучених ззовні спеціалістів наукові дослідження.

Місцеві рекламодавці роздрібної торгівлі широко використовують газетну рекламу. Фірми, що рекламують споживчі товари та послуги, використовують в основному телебачення, радіо, рекламні журнали для споживачів. Промислова фірма широко використовує для рекламування галузеві журнали, прямі поштові відправлення, ділову документацію, галузеві виставки.

Нагадаємо, що промислова реклама докорінно відрізняється від усіх інших, оскільки її споживачі — це професіонали, які хочуть мати детальнішу, ніж пересічні громадяни, інформацію. Виробник товарів тривалого користування, як правило, перевагу надає друкованим засобам масової інформації, на відміну від виробника споживчих розфасованих товарів, тому що товар тривалого вистування складніший і потребує детальнішого опису.

Крім того, у просуванні товарів широкого вжитку та товарів промислового призначення реклама відіграє різну роль.

Як відомо, до системи засобів маркетингової комунікації належить реклама, особистий продаж, стимулювання збуту та паблік рілейшнз. Для товарів широкого вжитку на першому місці стоїть реклама, на другому — стимулювання збуту, на третьому — особистий продаж і на четвертому — паблік рілейшнз. Однак для товарів промислового призначення, споживачами яких є промислові фірми, на першому місці стоїть особистий продаж, на другому — стимулювання збуту і тільки на третьому — реклама (природно, на четвертому — паблік рілейшнз).

Хоч реклама товарів промислового призначення поступається особистому продажу та стимулюванню збуту, вона створює обізнаність, про товар та зрозуміння його особливостей, дає цілеспрямовані вказівки потенційним споживачам та надає впевненості покупцям. Головне — це те, що вона інформує покупців товарів промислового призначення про них як таких.

Організація рекламної діяльності рекламодавців може бути побудована за двома принципами: перший — створення самостійних структур, тобто фірм, які займаються тільки рекламною діяльністю, другий - використання рекламної діяльності як складової організаційної структури, що є сукупністю функцій, процесів та різних підструктур, спрямованих на практичну реалізацію загальних планів фірми-рекламодавця.

Організаційні структури рекламної служби фірми залежать від та­ких факторів, як сфера діяльності фірми, величина фірми, наявність коштів на рекламну діяльність, конкретні особливості цільового рин­ку, характеристика товару чи послуги. Тому рекламна служба може складатися з великої кількості людей або її можуть доручити одній людині, іноді навіть за сумісництвом. Тільки великі фірми у стадії розквіту можуть дозволити собі тримати повнокровну службу рекла­ми у складі служби маркетингу чи окремо, а тим більш — утримувати власну рекламну агенцію, друкарню та творчий відділ. Схематично мо