Умисне знищення або пошкодження майна судді Невжиття заходів безпеки щодо осіб взятих під захи

Реферат на тему:

Умисне знищення або пошкодження майна судді. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захистПосягання на життя судді

1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить судді, народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам, у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя,—

караються арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до п’яти років.

2. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,—

караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років.

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений законом порядок здійснення правосуддя, який забезпечує незалежність суддів, а також їх безпеку. Додатковим обов’язковим його об’єктом виступає право власності, а додатковим факультативним — здоров’я, життя особи, громадський порядок, громадська безпека.

2. Предметом злочину може бути майно (рухоме чи нерухоме), яке належить за правом приватної власності судді, народному засідателю, присяжному або їх близьким родичам.

3. Потерпілими від злочину можуть бути: 1) суддя; 2) народний засідатель; 3) присяжний; 4) близькі родичі перелічених осіб. Про поняття судді, народного засідателя і присяжного див. коментар до ст. 377, а про поняття близьких родичів — коментар до ст. 115.

4. З об’єктивної сторони злочин може виразитись у формі: 1) знищення або 2) пошкодження майна зазначених вище осіб. Про поняття знищення або пошкодження майна див. коментар до ст. 194.

За ст. 378 умисне знищення чи пошкодження майна, що належить судді, народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам, може бути кваліфіковане лише за умови, що воно здійснюється у зв’язку з йс діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя. Про поняття такого зв’язку див. коментар до ст. 377. Відсутність зазначеного зв’язку виключає кримінальну відповідальність за такі дії за ст. 378. За наявності підстав вони можуть бути кваліфіковані за ст. 194.

На відміну від загального складу умисного знищення або пошкодження майна (ст. 194), розглядуваний склад злочину не передбачає як обов’язкову ознаку його об’єктивної сторони заподіяння умисним знищенням чи пошкодженням майна судді, народного засідателя, присяжного або їх близьких родичів великої шкоди. Однак це не означає, що будь-яке умисне знищення чи пошкодження майна вказаних осіб має визнаватися злочином і кваліфікуватися за ст. 37.8. Знищення малоцінного майна або незначне пошкодження майна без кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2 ст. 378, через малозначність не становить суспільної небезпеки і відповідно до ч. 2 ст. 11 не повинно визнаватися злочином. Якщо умисне знищення чи пошкодження майна судді, народного засідателя, присяжного або їх близьких родичів поєднані із застосуванням до них погрози або насильства чи посяганням на їх життя, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів — за ч. ч. 1 або 2 ст. 378 та ч. ч. 1,2 або 3 ст. 377 або ст. 379.

Злочин вважається закінченим з моменту знищення або пошкодження зазначеного у ст. 378 майна.

5. Суб’єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 378, може бути осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а передбаченого ч. 2 ст. 378 — 14-річного віку.

6. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов’язковою ознакою умислу винного є усвідомлення ним:

1) факту належності знищуваного або пошкоджуваного майна судді, народному засідателю, присяжному або їх близьким родичам;

2) того, що таке знищення або пошкодження здійснюється у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя. Мотивом злочину виступають помста за діяльність судді, народного засідателя чи присяжного або ж залякування цих осіб.

Якщо умисне знищення чи пошкодження вказаного у ч. 1 ст. 378 майна було вчинено з метою перешкодити виконання суддею службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів — за відповідними частинами ст. ст. 378 та 376.

Стосовно таких наслідків, як загибель людей чи інші тяжкі наслідки, ставлення винної особи може характеризуватись як умисною, так і необережною формами вини. Про зміст такого ставлення та особливості кваліфікації вчиненого, які воно обумовлює, див. коментар до ст. 194.

7. Кваліфікуючими ознаками злочину закон визнає вчинення його: 1) шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом; 2) спричинення ним загибелі людей чи інших тяжких наслідків.

Про поняття підпалу, вибуху, іншого загальнонебезпечного способу, а також загибелі людей див. коментар до ст. ст. 113 та 194. Інші тяжкі наслідки є оціночною ознакою. Особливістю інших тяжких наслідків у складі розглядуваного злочину є те, що їх змістом охоплюється також заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах, тоді як у складі злочину, передбаченого ст. 194, така шкода утворює окрему кваліфікуючу ознаку.

Конституція України (ст. ст. 126-129).

Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя

Вбивство або замах на вбивство судді, народного засідателя чи присяжного або їх близьких родичів у зв’язку з їх діяльністю, пов’язан