Державне страхування

РЕФЕРАТ

з курсу “Державні фінанси”

на тему:

“Державне страхування”

Для ринкової економіки властива свобода підприємництва, різноманітність його форм, орієнтація всіх суб'єктів господарювання на споживача з метою забезпечення зростання прибутку. В ринкових умовах держава безпосередньо не втручається в діяльність підприємницьких структур, їх взаємовідносини з партнерами й клієнтами, банками, тощо. Разом з тим державою визначаються найважливіші правила ринкового господарювання для всіх видів підприємницької діяльності та особливі умови для певних галузей виробничої й невиробничої сфер. Дотриманню встановлених вимог (нерідко досить суворих) сприяє система фінансових, податкових, митних та інших важелів.

Ефективність ринкової економіки забезпечується гнучким і погодженим використанням економічних та неекономічних методів управління нею. З цією метою використовується і страхування. Воно відіграє як роль одного з елементів такого регулювання економіки, так і саме виступає об'єктом управління, що функціонує в межах загальних і специфічних для нього особливостей.

Головною принциповою ознакою організації страхової діяльності на сучасному етапі є його демонополізація. Колись єдина на страховому ринку України організація Укрдержстрах, що діяла в системі державного страхування СРСР, зараз не визначає повністю страхову політику. На початку 1995 р. кількість страхових організацій, які одержали ліцензію Укрстрахнагляду на право здійснення страхової діяльності, перевищила 640 товариств. * Разом з тим Укрдержстрах, на базі якого була створена Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", ще значно переважає інші страхові компанії. Так, в 1993 р. її частка статутною фонду та сформованих страхових резервів складала 34,9% до загальної суми, надходження страхових сум та страхового відшкодування — 20,1, надходжень страхових платежів за рік — 38,6%.*

Поряд з державним страхуванням в Україні виникло і розвивається страхування, що здійснюється акціонерними товариствами, кооперативними та іншими організаціями. Ще не знайшло поширення взаємне страхування, яке відіграє помітну роль в країнах з розвинутою ринковою економікою.

Державна форма страхування виражає відносини між державною страховою організацією і застрахованим. Вона може здійснюватись в умовах абсолютної монополії держави на проведення всіх видів страхування, монополії держави на окремі його види, або ж при відсутності будь-якої державної страхової монополії. На сучасному етапі спостерігається тенденція розвитку останнього варіанту .в Україні, хоча, звичайно, і не виключається пріоритет держави в проведенні деяких видів обов'язкового страхування.

Основними ланками системи державного страхуван­ня є регіональні управління державного страхування ти інспекції, що входять в HACK "Оранта". На інспекції покладено проведення більшості видів добровільного І обов'язкового страхування: заключення договорів, оцін­ка майна, визначення і виплата страхового відшкоду­вання і страхових сум (в межах лімітів).

Роботу по особистому і майновому страхуванню се­ред населення безпосередньо проводять позаштатні агенти державного страхування. Їм надано право від імені органів державного страхування заключати з гро­мадянами договори страхування і видавати страхові сві­доцтва та квитанції встановленого зразка за своїм підписом і печаткою інспекції. Вказану роботу страховий агент повинен проводити на визначеній дільниці, з оплатою його праці на комісійних засадах.

Органи державного страхування організують роботу інспекцій, безпосередньо проводять деякі види страху­вання, розраховують і затверджують крупні суми виплат страхового відшкодування, проводять ревізії підпоряд­кованих підрозділів, контролюють використання коштів на проведення заходів по попередженню загибелі, пош­кодження застрахованого майна, тощо.

Характерною ознакою державного страхування є участь в ньому багатьох державних і громадських орга­нізацій. Вона реалізується при розробці умов страхуван­ня, врахуванні й оцінці майна і проведенні обов'язкового страхування, заключенні договорів добровільного май­нового та особистого страхування, визначенні причин виникнення матеріального збитку, обставин, пов'язаних із страховими випадками, що вже відбулись. Врахову­ючи, що при проведенні майнового і особистого страху­вання доводиться вирішувати питання, що вимагають спеціальних знань, до роботи страхових органів залуча­ються спеціалісти-експерти відповідних професій.

Державне страхування направлене на забезпечення формування і розвитку ефективно функціонуючого ринку страхових послуг, створення в Україні необхідних умов для діяльності страховиків різних організаційно-правових форм, захисту інтересів страхувальників,

Державне регулювання цих процесів повинно сприяти посиленню ролі на страховому ринку товариств, що мають міцну фінансову й правову основу, і разом з тим не допускати на нього спекулятивні чи фіктивні компанії, які можуть нанести шкоду як страховій справі, так і страхувальникам.

Важливу роль в системі заходів державного регулю­вання страхування відіграє реєстрація страхових організацій, видача їм ліцензій на проведення певних видів страхування, здійснення контролю за діяльністю всіх страхових товариств (компаній) та їх об'єднань.

Згідно з Декретом "Про страхування", державний нагляд за страховою діяльністю в Україні