України Разом з тим Закон не визначив порядку розподілу цих доходів рівнями місцевих бюджетів

1. Доходи бюджетів

1.1 Закріплені доходи місцевих бюджетів

Закріплені доходи є основою самостійності місцевих бюджетів. Перелік доходів, які повністю зараховуються до місцевих бюджетів, встановлений Законом “Про бюджетну систему України”

Разом з тим, Закон не визначив порядку розподілу цих доходів рівнями місцевих бюджетів. До місцевих бюджетів зарахувалися прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які проживаютьна території місцевих Рад; податок на фонд оплати праці колгоспників; податок на прибуток кооперативів; оплата на на індивідуальну трудову діяльність; державне мито; надходження від здачі в оренду майна, яке перебуває у комунальній власності відповідальних адміністративно-територіальних одиниць; податок з власників транспортних засобів, плата за землю; плата за трудові ресурси; плата за природні ресурси; податок на прибуток підприємств, об’єднань, організацій і установ, які входять до складу місцевого господарства та їх структурних одиниць, малих підрпиємст, а також спільних підприємств відповідно до частки місцевих Рад народних депутатів; місцеві податки і збори.

Прийнятий у 1995 р. Закон “Про бюджетну систему України” лише частково розв’язав проблему закріплених доходів місцевих бюджетів. Повноваження органів місцевого самоврядування, за цим Законом, навіть звужуються. Перелік закріплених доходів місцевих бюджетів залишається нестабільним. Відповідно до Закону України “про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 р. податок на прибуток підрпиємств повністю зараховується до бюджетів місцевого самоврядування. Таким чином, норми цього акту І Закону про бюджетну систему суперечать одна одній.

Забезпечення достатніх обсягів і стабільності закріплених доходів для всіх рівнів бюджетної системи України і особливо для місцевого самоврядування є невідкладною проблемою, розв’язанню якої слід приділити належну увагу.

1.2 Регульовані доходи місцевих бюджетів

Регульовані доходи складають основну масу надходжень до місцевих бюджетів України.

Закон “Про бюджетну систему України” у редакції 1995 р. черговий раз вніс зміни до переліку регульованих доходів та форм бюджетного регулювання. Згідно з ним окремі доходи стануть певною мірою закріпленими і регульованими одночасно. Це стосується податку на додану вартість, акцизного збору, податку на прибуток підприємств, прибуткового податку громадян, плати за землю, доходів від приватизації державного майна та інші.

Доцільність такого підходу викликає сумніви.

Досвід і практика бюджетного регулювання інших країн свідчать про необхідність переходу до довгострокових і стабільних нормативів відрахувань від регульованих доходів до місцевих бюджетів. Сам перелік таких доходів також повинен бути стабільним. Слід також розробити критерії, на основі яких встановлюють нормативи відрахувань до місцевих бюджетів. Ці критерії не можуть бути розроблені без складання балансу фінансових ресурсів території, розрахунків сукупних податкових надходжень на душу населення у кожній адміністративно-територіальній одиниці.

1.3 Дотації, Субсидії, Субвенції

Згідно з законодавством доходи місцевих бюджетів України можуть включати дотації, субсидії, субвенції, які надаються з державного або місцевих бюджетів. Рад вищого адміністративного рівня до місцевих бюджетів Рад нижчого рівня.

Закон “Про бюджетну систему України” визначив також і певний механізм контролю за використанням субвенцій. Згідно зі ст. 38 органи державної виконавчої влади, виконавчі органи місцевого самоврядування вищого рівня здійснюють нагляд за дотриманням вимог законодавства, рішень органів влади вищого рівня з питань виконання бюджету відповідними виконавчими органами нижчого рівня. У разі невитрачення у встановленний термін або використання не за цільовим призначенням субвенцій, виділених бюджету нижчого рівня, субсидіювання припиняється, а виділені кошти підлягають поверненню до бюджету, з якого їх було отримано.

Практика використання в Україні таких методів бюджетного регулювання, як дотації, субсидії, субвенції досить суперечлива. У 90-х роках субвенції як метод бюджетного регулювання вперше були закріплені Законом “Про державний бюджет України на 1992 р.” Їх отримали 3 території: Кіровоградська область, Крим і м. Севастополь. Сума субвенцій відповідно склала 292,3 млн. 3,2 млрд і 1,5 млрд. крб.

Закон “Про державний бюджет України на 1993 р,” передбачив надання субвенцій 9 територіям України на суму 68 млрд. 66,5 млн. крб. Субвенції отримали А.Р.Крим , Волинська, Житомирська, Закарпатська, Київська, Рівенська, Сумська, Чернівецька області та м.Севастополь .Закон візначав

Виділення цих коштів на фінансування видатків з місцевих бюджетів, що не покриваються доходами.

Закон “Про державний бюджет України на 1994 р.” передбачив надання субвенцій 22 територіям України на суму 16 трильонів 533 млрд 751,6 млн. крб. До них входять: А.Р.Крим , Волинська, Житомирська, Закарпатська, Київська, Рівенська, Сумська, Чернівецька, Вінницька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області та м.Севастополь.Цілі для яких видилялись субвенциї,ті ж самі,що і у 1993 р. тобто лише загального характеру .

У цьому Законі вперше візначено регіони ,які маю