Фінансові інвестиції 2

Міністерство освіти та науки України

Луцький державний технічний університет

Кафедра фінансів

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

„ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ”

виконав:

студент гр. МО-32 Сидун Олексій

ПеревіриЛА :

Черчик Л.М.

Луцьк - 2003

ПЛАН:

1. Поняття про фондовий ринок. Первинний та вторинний ринок РЦП.

2. Інструменти фондового ринку.

3. Учасники фондового ринку (РЦП).

4. Поняття про інвестиційний портфель та оцінка інвестиційних якостей ЦП.

5. Теорія портфеля, принципи формування та класифікація портфелей.

Під РЦП у широкому розумінні вбачають сегмент фінансового ринку, на якому на незначний час створюються необхідні умови та відбувається швидка мобілізація, ефективний перерозподіл та раціональне розміщення фінансових ресурсів у соціально-економічному просторі держави з врахування інтересів та потреб суспільства шляхом здійснення емісій ЦП різними інститутами емітентами. У вузькому розумінні РЦП, як правило, означає взаємодію, що відбувається на ринку між його суб’єктами з приводу випущених ЦП.

Створення РЦП України: вимагає врахування відомих загальносвітових принципів та стандартів функціонування фондового ринку:

· Соціальна справедливість – забезпечення створення рівних можливостей та спрощення умов доступу інвесторів та позичальників на ринку фінансових ресурсів, недопущення монопольних проявів дискримінації прав і свобод суб’єктів РЦП;

· Надійність захисту інвесторів – створення необхідних умов для реалізації інтересів суб’єктів фондового ринку та забезпечення їх майнових прав;

· Регульованість – створення гнучкої та ефективної системи регулювання фондового ринку;

· Контрольованість – створення надійного діючого механізму обліку і контролю, запобігання і профілактики зловживань та злочинності на РЦП;

· Ефективність – максимальна реалізація всього потенціалу фондового ринку в мобілізації та розміщенні фінансових ресурсів у перспективні сфери національної економіки;

· Правова упорядкованість ;

· Прозорість та відкритість ;

· Конкурентність .

Первинний РЦП – це ринок, що обслуговує випуск (емісію) та первинне розміщення РЦП. На такому ринку учасниками завжди виступають емітенти та інвестори. Первинні ринки є тимчасовими ринками і в більшості випадків, не біржовими ринками. Доходи від продажу належать емітенту.

Вторинний ринок – ринок, де відбувається купівля-продаж раніше випущених ЦП. Дохід від продажу ЦП належить власникам (інвесторам та дилерам), які виступають тут у ролі продавців.

До вторинного ринку належать:

o Біржовий ринок – це торгівля ЦП, що здійснюється на фондовій біржі;

o Позабіржовий ринок – сфера обігу ЦП, недопущених до котирування на фондовій біржі. На цьому ринку розміщуються нові випуски ЦП. Він організований дилерами, які можуть бути чи не бути членами фондової біржі.

Обіг фінансових ресурсів на РЦП повинен забезпечуватись різними видами ЦП, які ще називаються інструментами такого ринку. Вони в свою чергу поділяються на такі групи:

-Пайові ЦП, за якими емітент не несе зобов’язання повернути кошти, інвестовані в його діяльність, але які засвідчують його участь у статутному фонді, надають їх власникам право на участь в управлінні справами емітента та одержання частини прибутку у вигляді дивідендів та частини майна при ліквідації емітента;

-Боргові ЦП, за якими емітент несе зобов’язання повернути у визначений термін кошти, інвестовані у його діяльність, але які не надають їх власникам права на участь в управлінні справами емітента;

-Похідні ЦП, механізм обігу яких пов’язаний з пайовими, борговими ЦП, іншими фінансовими інструментами чи правами щодо них.

ЦП можуть бути іменними чи на пред’явника, з вільним чи обмеженим колом обігу, у паперовій та іншій матеріалізованій або нематеріальній формі (у формі записів на рахунках у системі електронного обігу ЦП). Переважна кількість ЦП повинна випускатися у нематеріальній формі.

Види ЦП, які є в Україні:

- Акції;

- Облігації внутрішніх республіканських та місцевих позик;

- Облігації підприємств;

- Казначейські зобов’язання держави;

- Депозитні сертифікати;

- Приватизовані папери.

На РЦП присутні різні учасники, функції яких визначаються завданням їх діяльності. Виходячи з форм укладання угод на ринку, його учасники діляться на 3 групи:

1. Індивідуальні учасники – це фізичні особи, які мають здатність у процесі ринкової взаємодії користуватися правами і виконувати обов’язки (громадяни даної країни, іноземні громадяни, особи без громадянства).
2. Інституційні учасники – юридичні особи, які не є органами державно-правового регулювання. Їх основними рисами є наявність організаційної єдності, відокремлене майно, наявність р/р у банку, спроможність виступати від свого імені у відносини з приводу ЦП. Це підприємства, організації, установи, товариства, компанії, фонди корпорації тощо.
3. Органи державно-правового регулювання – це органи законодавчої, виконавчої, судової влади, а також державні органи, що підпорядковані законодавчі

   Внимание, отключите Adblock

   Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
   Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

   Скачать