Фауна Карпат земноводні та плазуни

Реферат з біології

Фауна Карпат: земноводні та плазуни

План

1. Земноводні
1. Саламандра плямиста
2. Тритон карпатський
2. Плазуни
1. Вужі (звичайний і водяний)
2. Гадюка звичайна

ТВАРИННИЙ СВІТ

Багатий і різноманітний тваринний світ Карпат. Лише фауна хребетних налічує 435 видів. Склад її надзвичайно строкатий. Ядро фауни становлять види мезофільних західних і середньоєвропейських широколистих лісів - олень благородний, козуля, черепаха болотна, вугор європейський. Дуже поширені представники Середземномор'я (саламандра плямиста, жаба зелена), мешканці хвойних лісів Східної Європи і сибірської тайги (глухар, тетерев). Зустрічаються елементи степової, пептичної, і альпійської (бурозубка альпійська, полівка снігова, тритон альпійський) фауни. Чимало тут і карпатських ендеміків (білка карпатська, тритон карпатський). Тепер у Карпатах акліматизуються нові види: ондатра, єнотовидний собака, палія американська, омуль байкальський та ін.
Багато зоогеографів виділяють Українські Карпати в самостійний зоогеографічний Карпатський округ.
У Карпатах широко представлені всі основні класи тварин: ссавці (мамалофауна), птахи (орнітофауна), плазуни (герпетофауна), земноводні (амфібії), риби (іхтіофауна), комахи (ентомофауна).

Розміщення тварин у Карпатах складне і мозаїчне. Більшість карпатських звірів - ведмідь бурий, олень, козуля, свиня дика, рись, білка карпатська, кіт лісовий, горностай, куниця лісова, соні та ін., багато видів амфібій, птахів і риб - мають широкий діапазон поширення. Вони заселяють територію від передгірних рівнин висотою в 200 м до зони субальпійських чагарників висотою 1600 і навіть 1850 м. Обмежене вертикальне поширення мають землерийки, білозубки, більшість рукокрилих, тхір степовий, видра, норка, ховрахи, хом'як, ондатра. Високо в гори вони не піднімаються. Типових високогірних видів лише два - бурозубка альпійська і полівка снігова, що мешкають на висотах 1650-2000 м.

ЗЕМНОВОДНІ

Українські Карпати, внаслідок зволоженості і великої кількості водойм, мають надзвичайно різноманітну фауну земноводних. Тут живуть всі види земноводних України. Більшість видів - західно- і центральноєвропейські (тритони альпійський і карпатський, джерелянка жовтобрюха, жаба очеретяна, жаба прудка та ін.). Середземноморська фауна представлена такими чотирма видами: саламандра плямиста, жаба зелена, квакша звичайна і жаба озерна. Карпати - східна межа поширення цих видів. Поширення амфібій в основному азональне. Ті самі види характерні для всіх ландшафтних зон і підзон. Тільки п'ять видів - тритон гребінчастий, джерелянка червонобрюха, часничниця звичайна, жаба звичайна і жаба озерна - зустрічаються в рівнинній зоні мішаних і широколистих лісів.

ПЛЯМИСТА, або ВОГНЯНА САЛАМАНДРА
(Salamandra salamandra)

Населяє Середню та Південну Європу, Північну Африку (Алжир, Марокко) і західну частину Малої Азії. Поширена в Україні, в гірських та передгірських районах Карпат.
Загальна довжина тіла саламандри до 25-28 см, найчастіше близько 20-22 см, з яких менша половина припадає на хвіст.
Живе від передгір'я до 2000-ї відмітки над рівнем моря. Тримається ближче до лісистих схилів, берегів гірських рік і потічків, полюбляє оселятися в завалених буреломом букових лісах. Уникає сухих та відкритих місць. Виходить шукати їжу ввечері на вночі, але під час дощу, коли вологість досить висока, може робити це і вдень
Саламандра досить стійка до низьких температур, замерзає при -2 -40С. Зимують саламандри під корінням дерев, в трухлявих пеньках, під купами листя. Зимувати, як правило, можуть збиратися разом в одному місці декілька десятків саламандр.
Харчується різноманітними безхребетними, в першу чергу дощовими хробаками, голими слизняками, комахами.

КАРПАТСЬКИЙ ТРИТОН
(Triturus montandoni)

Поширений в Карпатах та прилеглих гірських країнах. Зустрічається від передгір'я до найвищих вершин Карпат. Живе на вологих, затінених схилах гір і на сирих, понижених полонинах.
Загальна довжина біля 8 см, з котрих половина припадає на хвіст.
Найбільш типові водойми, в яких оселяються тритони перед розмноженням, - мілководні заплави попри береги гірських рік, великі калюжі талої води на схилах гір, криниці з питною водою та джерелом на дні, рідше озера та водосховища.
На суші тримаються на вологих схилах, в затінених місцях лісової зони, ховаючись вдень в лісовій підстилці, в моховому покриві, в старих пеньках, під колодами, в купах каменю.
В воді харчуються основним чином личинками комарів, в невеликих кількостях їдять дафній, веслоногих рачків, личинки плавунців та ін. На суші їдять дрібних жуків, павуків, дощових хробаків та інших наземних безхребетних.
Відкладати ікру починають наприкінці квітня - на початку травня, а високо в горах - не початку червня. Одна самка відкладає від 100 до 250 яєць діаметром 2,2-2,8 мм. Ікра розвивається на протязі 30 днів при температурі 15-17°С. У воді личинка розвивається близько трьох місяців і завершує метаморфози при досягненні 40-42 мм довжини.

Плазуни

ВУЖІ