Актуальні питання вакцинопрофілактики в Україні

Актуальні питання вакцинопрофілактики в Україні

Згідно з наказом МОЗ України № 276 від 31.10.2000р. "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні", діти підля­гають рутинній імунізації проти дифтерії, кашлюку, правця, поліомієліту, кору, епідемічного паротиту, краснухи, вірусного гепатиту В.

Важливим при розгляді питання вакцинації є ро­зуміння працівниками охорони здоров'я мети її прове­дення. Сьогодні, у зв'язку з відсутністю великих, моро­вих епідемій, багатьма лікарями недооцінюється зна­чення активної імунопрофілактики, що призводить до необґрунтованого відведення, спотвореного інформу­вання батьків та створення негативного ставлення до щеплення.

Дифтерія в довакцинальний період на території Ук­раїни була однією з головних причин дитячої смерт­ності. Завдяки масовій імунізації дифтерійним анаток­сином, розпочатій у 1932 p., спостерігалося разюче зниження захворюваності. Необґрунтоване збільшен­ня протипоказань, часті зміни календаря щеплень, введення до застосування вакцин із зниженою кількістю анатоксину, а також поява в засобах масової інформації періодичних професійно некомпетентних виступів та публікацій при шкідливість вакцинації, зу­мовили численні випадки категоричної підмови батьків від приведення профілактичних щеплень їхнім дітям, то призвело до створення значного прошарку насе­лення, неімунного до дифтерії. Дпя активної імунізації проти дифтерії використовують анатоксин: токсин Сог. Dyph, який втратив свої токсичні властивості, але зберіг імуногенність і входить до складу як моно-, так і комбінованої вакцин. Спід зауважити: на введення дифтерійного анатоксину формується антитоксичний імунітет, що забезпечує нейтралізацію циркулюючого в крові токсину, запобігає перебігу дифтерії в тяжкій формі, з ускладненнями.

Вірус гепатиту В є основною причиною захворювання гострим або хронічним гепатитом, цирозу печінки та первинної гепатоцелюлярної карциноми. Ймовірність хронізації цієї інфекції при антенатальному зараженні сягає 90% під числа новонароджених HBsAg-позитив­ними матерями. Носіями стають від 25 до 50% дітей, котрі були інфіковані у віці молодше 5 років. Ризик захворювання на первинний рак печінки у носіїв R 12-300 разів вищий, ніжу інших людей. Використан­ня вакцини проти гепатиту В має опосередкований впливу профілактиці раку печінки, особливо в дитячо­му віці. Вакцина. І по використовується сьогодні в Ук­раїні. — продукт генної інженерії, очищений поверхне­вий антиген (HBsAg) вірусу гепатиту В, на введення якого формуються анти-HbsAg антитіла. Вакцини, що виготовлені з сироватки хворих на вірусний гепатит В сьогодні в Україні не використовують.

Правець — убікнітарна інфекція, найефективнішим за­хистом від якої е планова вакцинація. Вакцинація за­безпечується анатоксином правця, що за умови вве­дення в організм у складі комбінованої вакцини диф­терія-правець, створює антитоксичний імунітет.

Кашлюк найбільш небезпечний для дітей грудного віку, особливо в перші й місяців житія, коли його пе­ребіг має найтяжчий характер та серйозний прогноз щодо подальшого розвитку дитини через часті присту­пи апное, гіпоксичне пошкодження мозку, й також час­те тяжке ускладнення — пневмонію. Слід також зауважити, інші на підміну від багатьох інших інфекцій (на­приклад кору), проти яких дитина захищена протягом першого року життя пасивно отриманими антитілами, що трансплацентарно передалися від матері до плоду, такі антитіла до збудника кашлюку не мають протективного імунітету. Крім того, як поствакцинальний імунітет, так і постінфекційний імунітет до кашлюку є нетривалим і обмежується терміном 5—7 років, що створю? передумови до утворення резервуару збудника кашлюку серед дорослих і є небезпечним для новона­роджених дітей. Створення активного імунітету забез­печується введенням реципієнту цільноклітинного або безклітинного компоненту у складі комбінованої вак­цини (наприклад АКДП). Обидва типи вакцин сьогодні в Україні є комерційно доступними. Хоча безклітинна кашлюкова вакцина с менш реактогенною, але широ­ке її застосування для рутинної імунізації обмежене че­рез її високу вартість.

Поліомієліт . За оцінками В( Н)3, сьогодні на планеті проживає близько 10-20 мли. інвалідів через перене­сений паралітичний поліомієліт. Успішне використання високоефективної оральної (живої) поліовакцини (ОПВ) затьмарюється поодинокими тяжкими усклад­неннями – вакцинасоційований поліомеліт, що викликає при першому введенні вакцини в середньому 1:700 тис. доз вакцин, а при подальших щепленнях 1 : 6 - 7млн. доз вакцин. Це ускладнення може бути усу­нене використанням для перших вакцинацій інактивованої подіовакцини (ІОВ), що з 2000 року зареєстро­вана і в Україні, а в новому наказі регламентовано кон­тингент населення, котрому показане проведення вакцинації ІОВ. Нині в Україні активно обговорюється питання щодо проведеним перших двох щеплень ІПВ усім дітям. Від вакцинації проти поліомієліту не підмо­вилася жодна країна світу, незважаючи на відсутність циркуляції дикого поліовірусу, але оскільки в багатіях країнах, що розвиваються, ще існують випадки захво­рювання, не виключається можливість завезення ди­кого вірусу на територію України.

Кір . Тяжка інфекційна хвороба, найчастішим ускладненням якої є пневмонія, отит. Та найбільш грізне з них - коровий енцефаліт, що підмічається в середньому з частотою 1:1000 випадків захворювання, і має перманентний характер ураже