Обмеження корупції та тіньової економічної діяльності проблеми і перспективи

Обмеження корупції та “тіньової” економічної діяльності:

проблеми і перспективи

Проблема боротьби з корупцією в Україні безпосередньо визначається декількома факторами, зокрема, ухиленням від сплати податків і “відмиванням брудних” грошей. Практично корупція і “відмивання” — це взаємозалежні явища. Тому значні зусилля податкової служби спрямовано на припинення “відмивання” незаконних доходів, що звужує поле корупційної діяльності.

Державна податкова служба України не є безпосереднім суб’єктом боротьби з корупцією. Але відповідно до чинного законодавства України ми ведемо боротьбу з “тіньовою” економікою, протидіємо створенню фінансових ресурсів, що живлять корупцію.

Для органів державної податкової служби одним з головних напрямів діяльності є боротьба зі злочинністю у сфері економіки, особливо з організованими формами економічної злочинності.

Практичні результати такої діяльності можна представити цілком конкретними цифрами: у 1998 р. податкова міліція повернула до бюджету 1,1 млрд грн., у 1999 р. — вже 2,3 млрд грн, у 2000 р. — 3,5 млрд грн, у 2000 р. було порушено 10,8 тис. кримінальних справ, припинено діяльність 74 “конвертаційних центрів” і 3,5 тис. фіктивних фірм, з-за кордону було повернуто 55 млн дол. США

Специфікою українського “тіньового” сектору можна вважати те, що основним джерелом одержання нелегальних надмірних доходів є ухилення від оподатковування. З цією метою використовуються згадані “фіктивні фірми” і “конвертаційні центри”. Як правило, “конвертаційний центр” є стійким злочинним угрупованням з чітким розмежуванням ролей його учасників. І найчастіше таке кримінальне угруповання заручається “прикриттям” посадових осіб органів законодавчої або виконавчої влади.

Основною ланкою в системі нелегальної конвертації стає комерційний банк, на який покладено контрольні функції і який на основі наданих документів приймає рішення про перерахування або неперерахування засобів.

В українській фінансово-кредитній сфері склалася ситуація, коли деякі підприємства за сприяння посадових осіб банків займалися незаконною конвертацією коштів через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів. Лоро-рахунки в національній валюті використовувалися як інструмент незаконного переказу коштів за межі України з метою ухилення від сплати податків.

За даними Національного Банку України, у 2000 році на рахунки типу лоро тільки комерційних банків Латвії перераховано більше 1,6 млрд дол. США. При цьому на територію України товари і послуги не надійшли. Аналогічна картина склалася і за лоро-рахунками російських банків.

98 % всіх надходжень на лоро-рахунки здійснюються з рахунків так званих “фіктивних фірм”.

Проаналізувавши ситуацію з перерахуваннями на лоро-рахунки, Державна податкова адміністрація України ініціювала прийняття Національним банком України постанови, що передбачає спецконтроль лоро-рахунків, у результаті чого перерахування миттєво зменшилися у десять разів.

Наприклад, в одному з київських банків у липні 2000 р. обіг на 23 рахунках прибалтійських банків складав 161,7 млн грн, а у серпні — тільки 16,7 млн грн.

До речі, при цьому зовнішньоторговельний обіг України абсолютно не постраждав. Легальні експортери та імпортери втрат від блокування рахунків не зазнали.

Аналіз “тінізації” економіки України, як вже було зазначено, свідчить про те, що значною мірою формування “тіньових” капіталів здійснюється шляхом ухилення від оподатковування. Підтверджується це зростанням питомої ваги злочинів у сфері оподатковування в загальному обсязі економічної злочинності.

Так, якщо із зареєстрованих у 1999 р. 65,7 тис. злочинів у сфері економіки 15 % складало умисне ухилення від оподатковування, то у 2000 р. ці показники склали відповідно 65,5 тис. злочинів і 16 %. А за 5 місяців поточного року із зареєстрованих 19,3 тис. злочинів у сфері економіки умисне ухилення від оподатковування склало вже 20 %.

При цьому злочини у сфері оподатковування стають все більш кваліфікованими, відбуваються в організованій формі.

Податковою службою напрацьований і постійно удосконалюється досвід розкриття подібних економічних злочинів.

Прикладом може слугувати припинення протиправної діяльності групи посадових осіб банку “Слов’янський”, де відбувалося класичне “відмивання” грошей. При цьому загальна сума операцій з “відмивання” є феноменальною навіть для світової практики — більше мільярда доларів США. Кримінальна справа розслідується Слідчим управлінням податкової міліції ДПА України, заарештовано 6 посадових осіб.

Подібних резонансних справ, на жаль, існує немало.

З проблемою групової злочинності та діяльності фіктивних підприємств тісно пов’язане незаконне відшкодування податку на додану вартість, яке набуло масштабів окремого сектору “тіньового” бізнесу. У 2000 році до бюджету надійшло 6,5 млрд грн ПДВ, а відшкодовано цього податку 9,2 млрд грн.

Щоб незаконно одержати відшкодування, ділки вигадують заплутані схеми, в яких беруть участь безліч фізичних і юридичних осіб. У ряді випадків йдеться вже не про попередню змову групи осіб, а про організовані стійкі злочинні групи.

Враховуючи велику загрозу економіці, яку утворює така діяльність, у складі податкової міліції створено спеціальні підрозділи по боротьбі з фіктивними підприємствами і незаконним відшкодуванням ПДВ.

Вже у поточному році вони попередили задоволен

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать