НЕОРГАНІЧНІ КИСЛОТИ ЛУГИ І СОЛІ

Міністерство освіти та науки України Київський національний економічний університет Кафедра маркетингу РЕФЕРАТ з дисципліни “Товарознавство” на тему “НЕОРГАНІЧНІ КИСЛОТИ, ЛУГИ І СОЛІ” студентки 4 курсу факультету маркетинг спеціальності 6108 групи 2 Тарабакіна Ігоря КИЇВ 2000

ЗМІСТ.

Стор.

1. Кислоти, їх класифікація……………………………………………………...3

2. Асортимент, призначення, зберігання і перевезення кислот……………….4

3. Луги, їх класифікація, асортимент, призначення……………………………6

4. Солі, їх класифікація, асортимент, призначення…………………………….7

Література……………………………………………………………………...9

1. КИСЛОТИ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ.

Кислоти – це сполуки, які при електролітичній дисоціації утворюють іони водню. У водневих розчинах кислоти дисоціюють на іони водню і кислот ний залишок. Кількість атомів водню, яка здатна заміщуватись металами з утво ренням солей, визначає основність кислот. Розрізняють кислоти одноосновні (HCl, HNO₃ ), двохосновні (H₂ SO₄ ) і трьохосновні (H₃ PO₄ ).

За походженням кислоти бувають органічні (оцтова, лимонна) і неорга-нічні (сірчана, соляна, азотна), за агрегатним станом – тверді (борна, лимон-

на, стеаринова та ін.) і рідкі (соляна, азотна, фосфорна, сірчана та ін.).

Серед неорганічних кислот найбільше значення мають сірчана, азотна

і соляна кислоти.

Сірчана кислота (H₂ SO₄ ) – важка, масляниста, безколірна, досить гіг-

роскопічна рідина питомою вагою 1840,7 кгм³ , температура плавлення 10,45С, температура кипіння 296,2 С. Реагуючи з водою, сірчана кислота виділяє велику кількість тепла, що супроводжується “кипінням ” і розбризку-

ванням рідини. Тому для приготування розбавлених розчинів необхідно більш важку концентровану кислоту тонкою цівкою добавляти до води. Кон- центрована сірчана кислота вступає в реакцію майже з усіма металами, утво-рюючи кислі солі (гідросульфати) і середні солі (сульфати). Вони спричиня-ють сильні опіки.

Сировиною для виробництва сірчаної кислоти є пірит (сірчаний колчедан) Fe₂ S, гази, які утворюються в якості відходів при відновленні кольорових металів із їх руд, сірководень H₂ S, який міститься в газах при коксуванні вугілля, а також вільна сірка.

Існує два промислових способа одержання сірчаної кислоти: контактний і нітрозний.

Соляна (HCl), або хлористоводнева, кислота – розчин хлористого водню у воді. Взаємодіє з багатьма металами і окисами. Соляна кислота – безколірна “димляча” на повітрі рідина (технічна соляна кислота жовтувата із-за домішок Fe, Cl₂ та ін.). Максимальна концентрація соляної кислоти (при температурі 20 С) 36% за масою, питома вага такого розчину 1180 кг/м³ .

Процес виробництва соляної кислоти складається з двох етапів: одержання газоподібного хлористого водню HCl і розчинення його у воді.

Азотна кислота (HNO₃ ) – сильна кислота, яка характеризується ярко вираженими окиснюючими властивостями. За зовнішнім виглядом це безколірна рідина з різким удушливим запахом; питома вага 1520 кг/м³ ; температура плавлення 41,15 С; температура кипіння 84 С. При кипінні і на світлі розкладається, виділяючи NO₂ і забарвлюється в бурий колір. З водою азотна кислота змішується в будь-яких співвідношеннях. Тваринні і рослинні тканини при дії на них азотної кислоти дуже швидко руйнуються. Азотна кислота, реагуючи з металами, утворює солі (нітрати).

Існують слідуючі способи одержання азотної кислоти: аміачний (промисловий), лабораторний і дуговий.

2. АСОРТИМЕНТ, ВИКОРИСТАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ І ПЕРЕВЕЗЕННЯ КИСЛОТ.

Сірчана кислота випускається слідуюючих марок: купоросне масло (92-96 % H₂ SO₄ ), камерна (65 % H₂ SO₄ ), башенна (75% H₂ SO₄ ), олеум (розчин сірчаного ангидрида SO₃ в сірчаній кислоті 18-20%), аккумуляторна (32-39 % H₂ SO₄ ), реактивна (“ч” – чиста, “чда” – чиста для аналізу, “хч” – хімічно чиста, “оч” – особливої чистоти) і регенерована.

Сірчану кислоту башенну, купоросне масло і олеум зберігають і транспортують в сталевих, нефутерованих баках і цистернах. Для зберігання і перевезення кислоти більш низької концентрації сталеві ємкості футеруються кислостійкими матеріалами ( керамікою, свинцем, поліізобути-

леном, вініпластом). Ємкості для перевезення олеума викладаються термоізоляцією для попередження замерзання. Температура зберігання олеума – не нижче 5 С.

Сірчана кислота використовується у виробництві добрив (40 %), кислот із їх солей, вибухових речовин, для очищення нафтопродуктів, виготовлення ліків і миючих засобів, фарбників, штучних волокон, пластмас, для виготовлення електролітів.

Соляна кислота виготовляється технічна синтетична і реактивна. Перша виробляється двух сортів з вмістом HCl відповідно 31,0 і 27,5 %, а друга марок А – для підприємств кольорової металургії, Б – для медичної і харчової промисловості, сільського госпо

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать