Характер ядерної зброї Ядерна ніч і ядерна зима як наслідки ядерної війни

Характер ядерної зброї. Ядерна ніч і ядерна зима як наслідки ядерної війни

Ядерний вибух - процес розподілу важких ядер. Для того, щоб відбулася реакція, необхідно як мінімум 10 кг високозбагаченого плутонію. У природних умовах ця речовина не зустрічається. Дана речовина виходить у результаті реакцій, вироблених у ядерних реакторах. Природний уран містить приблизно 0.7 відсотків ізотопу U-235, інше - уран 238. Для здійснення реакції необхідно, щоб у речовині містилося не менш 90 відсотків урану 235.

Види ядерних вибухів

У залежності від задач, розв'язуваних ядерною зброєю, від виду і розташування об'єктів, по яких плануються ядерні удари, а також від характеру майбутніх бойових дій ядерні вибухи можуть бути здійснені в повітрі, у поверхні землі (води) і під землею (водою). Відповідно до цього розрізняють наступні види ядерних вибухів:

повітряний (високий і низький)

наземний (надводний)

підземний (підводний)

Вражаючі фактори ядерного вибуху

Ядерний вибух здатний миттєво знищити чи вивести з ладу незахищених людей, які відкрито стоять, техніку, спорудження і різні матеріальні засоби. Основними вражаючими факторами ядерного вибуху є:

ударна хвиля

світлове випромінювання

проникаюча радіація

радіоактивне зараження місцевості

електромагнітний імпульс

а) Ударна хвиля в більшості випадків є основним вражаючим
фактором ядерного вибуху. По своїй природі вона подібна ударній хвилі звичайного вибуху, але діє більш тривалий час і володіє набагато більшою
руйнівною силою. Ударна хвиля ядерного вибуху може на значній
відстані від центра вибуху наносити поразки людям, руйнувати спорудження й
ушкоджувати бойову техніку. Ударна хвиля являє собою область сильного стиску
повітря, що поширюється з великою швидкістю в усі сторони від центра вибуху.
Швидкість поширення її залежить від тиску повітря у фронті ударної хвилі;
поблизу центра вибуху вона в кілька разів перевищує швидкість звуку, але зі збільшенням відстані від місця вибуху різко падає. За перші 2 сек ударна хвиля проходить близько 1000 м, за 5 сек-2000 м, за 8 сек - близько 3000 м. Це служить обґрунтуванням нормативу N5 ЗОМП "Дії при спалаху ядерного вибуху": відмінно - 2 сек, добре - 3 сек, задовільно - 4 сек. Вражаюче дія ударної хвилі на людей і дію, що руйнує, на бойову техніку, інженерні спорудження і матеріальні засоби насамперед визначаються надлишковим тиском і швидкістю руху повітря в її фронті.

Незахищені люди можуть, крім того, уражатися осколками, що летять з величезною швидкістю, скла й уламками будинків, що руйнуються, падаючими
деревами, а частинами бойової техніки, що розкидаються також, грудками землі,
каменями й іншими предметами, що приводяться в рух швидкісним напором ударної хвилі.. Найбільші непрямі поразки будуть спостерігатися в населених пунктах і в лісі; у цих випадках утрати військ можуть виявитися більшими, ніж від безпосередньої дії ударної хвилі. Ударна хвиля здатна наносити поразки й у закритих приміщеннях, проникаючи туди через щілини й отвори. Ураження, наносимі ударною хвилею, підрозділяються на легкі, середні, важкі і украй важкі.

Легкі поразки характеризуються тимчасовим ушкодженням органів слуху, загальною легкою контузією, забитими місцями і вивихами кінцівок. Важкі поразки характеризуються сильною контузією всього організму;
при цьому можуть спостерігатися ушкодження головного мозку й органів черевної порожнини, сильна кровотеча з носа й ушей, важкі переломи і вивихи кінцівок.

Ступінь поразки ударною хвилею залежить, насамперед, від потужності і виду ядерного вибуху.

При повітряному вибуху потужністю 20 кТ легені травми в людей можливі на відстанях до 2,5 км, середні - до 2 км, важкі - до 1,5 км від епіцентру вибуху. З
ростом калібру ядерних боєприпасів радіуси поразки ударною хвилею ростуть
пропорційно кореню кубічному з потужності вибуху. При підземному вибусі
виникає ударна хвиля в ґрунті, а при підвідному - у воді. Крім того, при цих видах вибухів частина енергії витрачається на створення ударної хвилі й у повітрі.

Ударна хвиля, поширюючи в ґрунті, викликає ушкодження підземних споруджень, каналізації, водопроводу; при поширенні її у воді спостерігається ушкодження підвідної частини кораблів, що знаходяться навіть на значній відстані від місця вибуху.

б) Світлове випромінювання ядерного вибуху являє собою потік променистої енергії, що включає ультрафіолетове, видиме й інфрачервоне випромінювання.

Джерелом світлового випромінювання є світна область, що складається з розпечених продуктів вибуху і розпеченого повітря. Яскравість світлового випромінювання в першу секунду в кілька разів перевершує яскравість Сонця. Поглинена енергія світлового випромінювання переходить у теплову, що приводить до розігріву поверхневого шару матеріалу. Нагрівання може бути настільки сильним, що можливо чи обвуглювання запалення пального матеріалу і чи розтріскування оплавлення непального, що може приводити до величезним пожежам. При цьому дія світлового випромінювання ядерного вибуху еквівалентно масованому застосуванню запальної зброї, що розглядається в четвертому навчальному питанні. Шкірний покрив людини також поглинає енергію світлового випромінювання, за рахунок чого може нагріватися до високої температури й одержувати опіки. У першу чергу опіки виникають на відкритих ділянках тіла, звернених убік вибуху. Як

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать