Органи чуттів Шкіра

М I Н I СТЕРСТВО ОСВ I ТИ УКРА I НИ

КОЛОМИЙСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ I М. I .Я. ФРАНКА

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ: “ОРГАНИ ЧУТТ I В. ШК I РА. ”

П i дготувала студентка

Групи 2Ф1 Михайлишин Л.Я.

Викладач Гонс i ровська Р.М.

2001р.

м.Коломия

План

1.Топограф i я;

2.Будова;

3.Функц ii ;

4.Пох i дн i шк i ри.

1.Шкiра людини е важливим органом чуття, що бере участь у газовому i тепловому обмiнi органiзму iз зовнiшнiм середовищем; видiляе кiнцевi продукти обмiну, водяну пару, пiт, сало i бактерициднi речовини. На поверхнi шкiри вiдбуваеться синтез вiтамiну D. Шкiрний покрив захищае органiзм вiд впливу метеорологiчних, механiчних та хiмiчних факторiв, а також вiд мiкроорганiзмiв. Виконання цих функцiй, крiм загальних факторiв, що впливають на весь органiзм, залежить вiд чистоти, чiлостii загартування шкiри. Шкiра утворюе зовнiшнiй покрив тiла, площа якого у дорослоi людини складае 1,5-1,6 м2.

2.Шк i ра (cutis) побудована з епiдермicу та власне шкiри. Епiдермiс (epidermis) належить до плоского багатошарового епiтелiю, що мае на рiзних дiлянках тiла неоднакову товщу (вiд1 до 4мм). На дiлянках тiла, де епiдермiс мае значну товщу, вiн складаеться з п’яти шарiв клiтин.

Найглибший шар епiдермiсу називають основним, або призматичним , вiн побудований з живих призматичних клiтин – базальних епiдермоцитiв, що зв’язанi мiж собою десмосомами. Мiж епiдермоцитами розмiщуються меланоцити, якi виробляють пiгмент меланiн. Вiд кiлькостi пiгменту залежить колiр шкiри.

Назовнi вiд основного щару розмiщуеться шипуватий шар , що складаеться з клiтин, вiд яких вiдходить багато тонофiламентiв, що нагадують шипи.

На шипуватому шарi лежить зернистий шар, що складаеться з клiтин, у цитоплазмi яких е невеликi зернятка.

Назовнi вiд зернистого щару знаходиться блискучий шар , побудований з 2 – 4 рядiв плоских без’ядерних клiтин, заповнених своерiдною бiлковою речовиною елеiдином, що добре заломлюе свiтло (звiдси i назва шару).

Зовнiшнiй шар епiдермiсу, або роговий шар , складаеться з багатьох рядiв рогових пластинок, що утворилися внаслiдок повноi дегенерацii клiтин i заповнення iх роговою речовиною кератином. Бульбашки повiтря мiж пластинками сприяють збереженню тепла органiзмом. Роговi пластинки поступово злущуються i замiннються новими, якi утворюються з клiтин нижчих шарiв.

У дiлянках тiла, де шкiра покрита волоссям, епiдермiс побудований з трьох шарiв, а саме: основного, шипуватого та рогового.

Власне шк i ра , або дерма (coriumseudermis), знаходиться безпосередньо пiд епiдермiсом i складаеться з двох шарiв – сосочкового та сiтчастого.

Сосочковий шар складаеться з колагенових та еластичних волокон. У ньому знаходяться кровоноснii лiмфатичнi капiляри, розгалуження нервiв та iхнi закiнчення. Волокна цього шару обплiтають базальнi епiдермоцити i частково заходять у промiжки мiж ними, утворюючи соски. Це сприяе щiльному з’еднанню епiдермiсу з власне шкiрою. У цьому шарi, як i в базальному, е меланоцити.

С i тчастий шар складаеться з товстих колагенових i еластичних волокон, якi йдуть у рiзних напрямках i переплiтаються мiж собою. Знання будови цього шару мае велике значення, тому що при розрiзах шкiри краi рани, завдяки скороченню еластичних волокон, розходяться. Ми знаемо напрям волокон у рiзних дiлянках тiла людини, i це необхiдно враховувати при хiрургiчних втручаннях.

При зовнiшньому оглядi шкiри можна побачити гребен i , утворенiсосочками сосочкового шару , та борозни мiж ними. Гребенi найкраще вираженi на шкiрi долонi та пiдошви, де утворюють iндивiдуальний i постiйний протягом усього життя людини малюнок. У борозни вiдкриваються протоки залоз шкiри, тому, коли долоня або пiдошва стикаеться з рiвною поверхнею, на нiй залишаеться малюнок гребенiв, що використовують у судово-медичнiй практицi.

П i дшк i рна основа (telasubkutanea) зв’язуе шкiру, з глибше розмiщеними тканинами. Вона побудована iз сполучноi тканини, в петлях якоi розмiщуються жировi скупчення, рiзнi за формою та масою. Вони е не тiльки запасом поживних речовин, а й виконують механiчну функцiю – пом’якшують рiзнi струси та удари.

У власне шкiрi та пiдшкiрнiй основi розмiщуються кровоноснi та лiмфатичнi судини i нерви, якi утворюють сiтки та сплетення.

У пiдшкiрнiй основi артерii розмiщенi в сполучнiй тканинi мiж жировими скупченнями. Вiд них вiдходять гiлки, якi у власне шкiрi утворюють дермальну артер i альну с i тку , гiлки якоi йдуть до потових залоз шкiри та ii вищерозмiщених шарiв.

На межi мiж сiтчастим та сосковим шарами артерiальнi судини формують п i дсосочкову артер i альну с i

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать