Православна церква в Україні

ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА

В УКРАЇНІ

План.

1 . Вселенське православ’я.

2 . Початки християнства на Українських землях.

3. Українська Автокефальна Православна Церква.

4. Сучасний стан Українського православ’я.

1. Вселенське православ’я .

Православна Церква не має єдиного адміністративного центру. В кожній країні архієреї підчиняються предстоятелю церкви, який являється вищою інстанцією в управлінні церквою. Глобальні питання вирішують на Синоді.

Перевагу честі надають Вселенському Константинопольському Патріарху. На даний час патріархом являється Варфоломій І. Всі православні церкви перебувають у молитовному єднанні, а їх предстоятелем на Великому вході під час Літургії за всіх інших предстоятелів згідно порядку в динтаху. За Вселенським Патріархом збережено древній звичай надавати автономію та автокефалію іншим церквам.

Східний напрям у християнстві поділяється на дві великі групи: Східні Православні Церкви та Стародавні Східні Православні Церкви. Ці групи мають єдину канонічну практику та подібну обрядовість. До давніх православних церков відносяться: Коптська Церква, Ефіопська, Сирійська, Вірменська та інші.

До Помісних Автокефальних Церков відносяться такі: Константинопольська, Олександрійська, Антіохійська, Єрусалимська, Російська, Грузинська, Сербська, Румунська, Болгарська, Кіпрська, Елладська, Албанська, Польська, Церква в Чехії і Словаччині та Православна Церква в Америці. /За динт. Рос. Ц-ви/.

Із інших 15-ти церков самостійність визнається лише 13-х, а автокефальний статус ще двох церков – в Америці та Церкви в Чехії і Словаччині – визнається не всіма.

Існує два динтахи – Російський вище приведений та Константинопольський згідно якого шосте місце належить Сербській Церкві, сьоме місце Румунській, восьме Болгарській, дев’яте Грузинській і т.д. (крім двох останніх).

До автономних Церков відносяться Синайська Православна Церква, Фінляндська, Японська, Китайська, Естонська, УПЦ МП та інші.

До Церков невизначеного статусу відносяться: Македонська, УАПЦ та 4 УПЦ КП.

Місце в динтаху визначається згідно древності церкви, статусу держави, кількості парафій, віруючих, часу надання автокефалії та інше.

На час Вселенського Церковного Розколу на Сході існувало шість автокефальних церков: Константипольська, Олександрійська, Антіохійська, Єрусалимська, Кіпрська і Грузинська. Для вирішення певних питань в Церкві збирається Помісний собор.

Очолюються східні автокефальні церкви найчастіше патріархами або католиками з титулом „Святіший”, рідше Митрополитами та архієпископами з титулом „Блаженніший”.

У випадку обрання нового глави тобто предстоятеля Помісної Церкви повинні про це сповіщати Константинопольського Патріарха, а представник її повинен бути присутній на інтронізації нового Предстоятеля Церкви. Православна Церква визнає сім Вселенських соборів та догмати прийняті на них. У православ’ї існує три ступені посвячення: диякон, священик і єпископ. Парафії об’єднані у деканати у єпархію або Митрополію, єпархії і Митрополії у Патріархію. Монастир очолює ігумен.

2. Початки християнства на Українських землях.

„Повість минулих літ” сповіщає, що один із апостолів – Андрій Первозваний дійшов на Київські гори, поблагословив їх і сказав, що тут засяє велике місто і буде збудовано багато Церков. Вважають що на тому місці де споруджений Андріївський Собор стояв апостол Андрій, а нижче нього споруджено пам’ятник Андрію Первозваному.

При археологічних розкопках поблизу Чернівців було знайдено формочку для відливання настільних хрестиків, датовану IV століттям. Існує версія, що хрещеним був князь Кий. Вперше офіційний акт запровадження християнства в Київській державі відбулося за князя Аскольда, який хрестився в 860році. Тоді у списку Константинопольського Патріархату з’явилася Руська єпархія під 61 номером.

У 882 році ситуація змінилася внаслідок державного перевороту, коли владу в Києві захопив Олег, який був проти християнства, але церковна організація збереглась, а після його смерті (912 р.) зміцніла.

Про християнство у Київській Русі засвідчують арабські джерела 912-913р. А також Русько-візантійська угода 944 року між князем Ігорем і греками, засвідчує про християнське віросповідання частини учасників руського посольства та існування у Києві християнської Церкви святого Іллі. Потім княгиня Ольга прийняла християнство у Константинополі в 957 році.

До виведення християнства на Русі спонукала потреба розвитку економічних, політичних та культурних зв’язків з сусідніми християнськими державами.

У 986 році візантійський імператор Василій ІІ, який опинився в скрутному становищі після поразки в Болгарії звернувся до Володимира за допомогою. Володимир відмовив, але зажадав руки грецької царівни Анни, сестри імператора. Василій ІІ йому відмовив.

Коли влітку 987 року проти Василія ІІ виступив його воєвода Варда Фока, який проголосив себе імператором Візантії, а Володимир взяв Херсонес (Корсунь) тоді Василій ІІ змушений був погодитись на шлюб Володимира з Анною, але при умові, якщо він прийме християнство. Військо Володимира перемогло заколотників у Візантії, а влітку 988 року він був охрещений в Церкві св. Якова в Херсонесі й одружився з Анною.

Згідно літопису хрещення відбулося на річці Почайні притоці Дніпр

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать