Промисловість і сільське господарство України у 1929 - 1939 рр

Семінарське заняття

Тема : Промисловість і сільське господарство України у 1929 – 1939 рр.

Навчальна мета : Поглибити знання учнів про процеси індустріалізації та колективізації в Україні їх наслідками для розвитку промисловості і сільського господарства.

Розвиваюча мета : Закріплювати вміння учнів аналізувати, співставляти, узагальнювати історичні факти, події, документи. Вести пошукову роботу. Виробляти вміння відстоювати свою точку, поважати думку опонентів.

Виховна мета : Виховувати інтерес до історії. Негативне ставлення до будь-яких прояв насилля.

Обладнання : Індивідуальні картки (кожному студенту); документи для лабораторно-практичної роботи (пакет документів з 4 сторінок – на кожну парту); тестові завдання (пакет тестових завдань: початковий рівень, середній рівень, високий рівень – на кожну парту); книги: “Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів” “Тріумф і трагедія. Політичний портрет Й.В.Сталіна”, газети і журнали.

Тема 1. Предмет, структура, завдання курсу “Релігієзнавство”

Лекція

План лекції

1. Предмет курсу “Релігієзнавство”.

2. Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика.

І. Предмет курсу “Релігієзнавство”.

Релігія – це складне соціальне і духовне явище, корені якого виходять з глибинних теренів суспільної історії.

У релігієзнавстві виділяють два важливі напрями – теоретичний та історичний .

Теоретичне релігієзнавство складається з філософських, соціальних і психологічних аспектів.

Історичне релігієзнавство вивчає історію виникнення і еволюція окремих релігій та релігійних вірувань у їхньому взаємозв’язку, акцентує увагу на послідовному розвитку релігійних культів.

Релігієзнавство – це галузь науки, що досліджує феномен релігії.

Релігієзнавство досліджує суспільно-історичну природу релігії, механізм її соціальних зв'язків з економічними, політичними і духовними структурами суспільства, впливу на особистість віруючих у контексті конкретно-історичних умов.

Релігієзнавство і богослов’я не слід ототожнювати. Це протилежні, хоча і зв’язані спільні предмети дослідження, типи світосприйняття. Богослов’я (релігійні теорії) не виводять релігію з глибинних надр суспільної історії та практики, а навпаки стверджують богопоходження суспільства.

Галузі релігієзнавчої науки:

1) “Філософія релігії”

2) “Соціологія релігії”

3) “Психологія релігії”

4) “Історія релігії”

Філософія релігії досліджує не тільки механізм виникнення релігії, а й процес її відображення у свідомості людини, особливості формування релігійних понять, символів і духовних цінностей.

Соціологія релігії вивчає релігію як складову частину суспільства.

Психологія релігії вивчає психологію прихильників різних релігійних вірувань і культів, вивчає їхні духовні цінності.

Історія релігії вивчає виникнення, розвиток і еволюцію релігійного комплексу: від первісних форм релігійних уявлень до розвинутих релігійних систем світового масштабу, порівняльну історію церков, історію релігійних і антирелігійних рухів.

ІІ. Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика.

Концепції :

1) Матеріалістична концепція релігії

2) Марксистська релігієзнавча концепція

3) Ідеалістична концепція релігії

а) Об’єктивно-ідеалістична концепція релігії.

б) Суб’єктивно-ідеалістична.

в) Натуралістична (біологізаторська)

4) Соціологічна концепція релігії.

Матеріалістична концепція

Стверджує, що і філософія, і релігія є продуктами суспільної свідомості. Релігія була головною формою суспільної свідомості понад два тисячоліття. Лиш у XVII – XVIIIст. філософія, наука й етика почали складати ідеологічну конкуренцію релігії. Згодом набрав сили атеїзм - вчення, спрямоване на безоглядне заперечення релігійних поглядів.

Марксистська концепція

Це певний ступінь в розвитку матеріалістичних поглядів.

Марксизм доводить, що неістинне відображення світу в релігійних віруваннях - це не лише незнання законів природи, а й відображення певних соціальних умов життєдіяльності людей.

Базується на тому, що релігія виникає від усвідомлення людиною власного безсилля перед природними та соціальними силами.

Об’єктивно-ідеалістична концепція

Вихідним її принципом при поясненні релігії стало визнання наявності над істотного джерела: Бога, “абсолютна”, “світового духу”. Людина – це “творіння Боже”, яке прагне до злиття з “абсолютним”.

В ідеалістичній філософії в обґрунтуванні буття Бога існують дві тенденції: - раціоналістична й ірраціоналістична.

Раціоналістична тенденція:

Наприклад: неотомізм.

Аквінський розробив систему 5 доказів буття Бога засобами людського розуму. Неотомізм намагається об’єднати – віру і розум, релігію і науку.

Ірраціоналістична тенденція

К.Барт: існування Бога не можна виявити за допомогою розуму – сліпа віра.

Суб’єктивно-ідеалістична концепція релігія.

Шлейєрмахер :

Основою релігії є почуття. Релігія – це результат суб’єктивних пе

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать