Організаційні вміння і навички

. Чимало вчителів об­межує проблему формування організованості учня тим, що починає урок так званим оргмоментом — перевіркою готовності класу до роботи, протягом уроку часто вдаєть­ся до зауважень щодо порядку на парті. Це спрощений і неефективний підхід. Чому саме? Організованість у. на­вчанні не можна-зводити лише до таких-зовнішніх ви­явів. Вона передбачає сукупність умінь, взаємодія яких забезпечує швидке включення молодших школярів у навчанні, їх уміння діяти цілеспрямовано, орієнтуватися в часі, попередньо обдумувати послідовність і способи ви­конання завдання. Відповідно до цього в молодших учнів слід формувати, такі вміння: 1) організувати своє робоче місце; 2) орієнтуватися в часі і берегти його; 3) планувати свої дії; 4) прагнути до обов'язкового завершення роботи.

Якість організованості різна, тому і методика її форму­вання має бути різноманітною, зокрема роз'яснення, бесі­да, переконання, показ, ігрові ситуації, змагання, прийоми стимулювання і вправляння дітей у певних діях. У зв'яз­ку зі зниженням віку дітей, які йдуть до школи, форму­вання організованості шестирічних першокласників по­требує від учителя особливої уваги.

Ці діти, як правило, емоційніші, їхня поведінка ситу­ативно зумовлена, вона дуже залежить від актуальних потреб. Особливо це помітно під час сюжетних ігор, робо­ти з роздатковим матеріалом, виконання конкретних зав­дань. Тут дитина прагне відразу поділитися своїми вра­женнями, привернути до себе увагу, дістати схвалення вчителя. Під час проведення фронтальної роботи чимало першокласників тривалий час не реагує на вказівки вчи­теля, звернені до класу, і починає працювати лише після особистого звертання. Великого терпіння І наполегливості потребує формування в шестирічних учнів умінь розта­шовувати навчальні речі на парті, вчасно починати і за­кінчувати роботу. Оскільки із зовнішньої організованості розпочинається внутрішня, розглянемо детальніше орга­нізацію робочого місця учня. Зокрема, пропонуємо:1) оз­найомити першокласників з їх партою; 2) навчити відби­рати навчальне приладдя залежно від теми уроку; 3) до­вести до рівня навички правильне розташування кожної речі на поверхні парти; 4) вчити-працювати 3 підручни­ком, зошитом, роздатковим матеріалом, біля дошки. Правильна організація робочого місця усуває побічні подразники, що заважають дитині зосередитися, сприяє раціональному використанню часу уроку, вихованню аку­ратності.

Спочатку треба ознайомити дітей із шкільною партою: для чого призначені та чи інша частина, сидіння, підстав­ка, гачок; чим схожа парта на стіл і чим відрізняється; як найзручніше сидіти. Потім на різних уроках учитель показує, які речі мають постійне місце, а які — ні, як слід розташувати навчальне приладдя. Щотижня доціль­но проводити вправляння на швидкість і якість підготовки до уроку. „Помічник учителя” проходить між рядами і доповідає «Ми готові до уроку».

Найскладніше готуватися до уроків малювання, праці (якщо немає кабінету). Тому вчитель разом з учнями відби­рає, готує і розкладає на партах відповідне обладнання, залучає помічників.

Обов'язок учителя — ретельно продумати першу зустріч дитини з новим підручником. Наприклад, коли першо­класники вперше ознайомлюються з підручником «Мате­матика», разом з дітьми вчитель розглядає обкладинку, запитує, як вони зрозуміли назву книжки, зміст малюн­ка. Учні погортали сторінки. Що на них зображено? Най­частіше — цифри, лінії. Чому? Бо книжка допоможе на­вчитися лічити, розв'язувати приклади, задачі. Це необ­хідно кожній людині, ким би вона не працювала. Щоуроку, коли діти починають працювати з підручником, учитель приділяє особливу увагу їх орієнтації в книжці. Ось фраг­мент уроку, проведеного в кінці вересня: «Зараз, діти, пра­цюватимемо з підручником. Покладіть його перед собою. Знайдіть закладку, перегорніть сторінку вперед. Ми пра­цюватимемо зі сторінкою зліва. На ній ось таке число. Знайдіть (учитель показує запис на дошці, дає кілька се­кунд на загальну орієнтацію учнів у змісті сторінки). Те­пер покажіть пальцем перший малюнок угорі...». Якщо на столі чимало об'єктів, учитель керує поглядом дітей за допомогою указки, вчить виділяти певне зображенні:;, тобто організовує вибірковість сприймання. Після робіт;: з підручником учитель стежить, щоб усі діти правильно . вчасно поклали підручники із закладкою на постійне місце — верхній куточок парти.

На уроках читання особливо ретельно слід домагатись: 1) щоб для знаходження потрібного твору діти не гортали сторінки, а знайшли його назву в змісті, а потім за номером сторінки — у книжці; 2) вміли користуватися підрядниковим словником, в якому пояснюються невідомі або маловживані слова з читаного твору; 3) знаходили червоний рядок, абзац, діалог, знали, що означають римські цифри.

Скажімо, другокласники починають вивчати нову тему „Цікавий світ навколо тебе”. Запропонуйте дітям такі корисні вправи: знайди і прочитай назву теми в змісті книжки; перечитай, які твори належать до цієї теми; знай­ди назву казки «Сильніше за силу». На якій сторінці вона надрукована? Знайди, на якій сторінці вміщено оповідання «Яструбинка». Перевірте, чи відрізняють діти абзац від червоного рядка.

Працюючи з підручниками з української і російської мов, природознавства, учні повинні знати, що виділені І! книжці жирним шрифтом слова, визначення слід прочи­тати кілька разів, повторюючи пошепки; з'ясувати зміст кожного малозрозумілого нового слова, позначення.

Принагідне зауважимо, що перед вивченням