Середовище менеджменту Ефективні комунікації Ситуація

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УПРАВЛІННЯ ПРИРОДНИМИ РЕСУРСАМИ

Контрольна робота з

менеджменту

Виконала: студентка групи М11-01з

Мотрук Уляна Михайлівна

Перевірив викладач:

Шепетюк Ольга Мирославівна

Коломия 2002 р.

Варіант 10.

1. Зовнішнє і внутрішнє середовище менеджменту.

2. Забезпечення ефективних комунікацій.

3. Ситуація:

Найважливішим аспектом керівництва, діловою активністю є точне визначеня ідеалів корпорації. На цьому заснований весь бізнес. Бо, зрештою, навіщо ми кожного дня ходимо на роботу і займаємось своїми справами ? Дуже важливо, щоб однакова відповідь на це запитання була у всіх працівників, що працюють в компанії починаючи з президента і закінчуючи щойно найнятим службовцем.

Хороший приклад цьому ― епізод з історії середніх віків.

Трьох каменярів запитали: “ Для чого ви працюєте ?”

Перший відповів: “ Щоб мати їжу ”, другий : “ Щоб обтесати камені для цієї стіни ”, третій : “Для того, щоб побудувати цей чудовий замок ”.

Різниця у відповідях демонструє різницю у ставленні до життя. І, якщо залишається хоч найменший шанс на успіх, завжди треба орієнтуватися на третій варіант відповіді .

Запитання:

Прокоментуйте дану ситуацію і дайте відповідь, для чого Ви працюєте чи вчитеся ?

1. Зовнішнє і внутрішнє середовище менеджменту.

Організація ― це група людей з усвідомленими загальними цілями. Внутрішні зміни ― це ситуаційні чинники в межах організації. Ці зміни, в основному, є результатом управлінських рішень.

Внутрішнє середовище підприємства або мікросередовище організації містить п’ять складових:

- цілі;

- структуру;

- завдання;

- технологію;

- персонал організації;

тобто те, що характеризує виробничий цикл і потребує уваги керівництва.

Розглянемо їх основні характеристики та взаємозв’язок:

Цілі ― це конкретний кінцевий стан, або бажаний результат, якого прагне досягти група, працюючи разом. Під час прцесу планування керівництво розробляє цілі і доводить їх до відома членів організації.

Організація може мати різноманітні цілі. Бізнесова організація зосереджена на створенні певних товарів в рамках спецефічних обмежень ― за витратами і отриманим прибутком. Відповідно, цілі ― рентабельність (прибутковість) і продуктивність. Для цього необхідна координація зусиль в таких галузях, як частка ринку, розробка нової продукції, якість послуг тощо. Державні органи не мають на меті отримання прибутку, але витрати їх хвилюють. Звідси, їх цілі ― надання конкретних послуг в межах певних бюджетних обмежень. При виконанні більшу увагу будуть приділяти соціальній відповідальності.

Цілі підрозділів повинні робити внесок у цілі організацій і не суперечити їм.

Формальна організація складається з декількох рівнів управління і підрозділів (функціональних областей), таких як маркетинг, виробництво, навчання персоналу чи планування фінансів.

Структура організації ― це логічні взаємовідносини рівнів управління та функціональних областей, побудовані у формі, яка дозволяє ефективно досягати цілей організації.

Існує дві основні концепції відносно до структури:

- спеціалізований розподіл праці;

- сфера контролю.

Майже у всіх організаціях має місце розподіл праці по спеціалізованих лініях ― по горизонталі . Спеціалістів групують разом в межах функціональної області.

Вертикальний розподіл праці, тобто відокремлення роботи по координації, від безпосереднього виконання завдань, дає ієрархію управлінських рівнів. Кількість осіб, підлеглих одному керівнику, є сферою контролю.

Завдання ― це предписана робота, серія робіт або частина роботи, що повинна бути виконана заздалегіть встановленим способом у визначений термін. З технічного боку, завдання адресовані посаді, а не працівнику, що її займає.

Характеристика завдань полягають у тому, що вони традиційно поділяються на три категорії. Це робота злюдьми, предметами та інформацією .

Технологія розглядається, як засіб трансформування сировини в продукти чи послуги, заздалегідь заплановані.

Люіс Дейвід резюмує:

“Технологія ― це поєднання кваліфікаційних навичок, обладнання інфраструктури, інструментів і відповідних технічних знань, необхідних для здійснення бажаних перетворень у матеріалах, інформаціях чи людях”.

Всі типи технологій поділяються на три категорії:

1) одиничне, дрібносерійне, або індивідуальне виробництво;

2) масове або багатосерійне виробництво;

3) безперервне виробництво.

Існує ще одна класивікація технологій:

1) багатоланцюгові технології ― характеризуються серією взаємозалежних завдань, які повинні виконуватись послідовно;

2) посередницькі технології ― характеризуються застосуванням спеціаліних прийомів, навичок та послуг для того, щоб викликати певні зміни в конкретному матеріалі, що надходять у виробництво (монтаж фільму).

Відносно персоналу організації

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать