Теоретичний та практичний інтелект школярів

КИЇВСЬКИЙ СЛАВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЗАКАРПАТСЬКА ФІЛІЯ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

на тему:

Теоретичний та практичний інтелект у сучасного школяра

Студентки II-курсу

заочного відділення

спеціальності

“Психологія та англійська мова”

Глухан О.В.

Науковий керівник:

Кухта М.І.

Ужгород – 2006

Вступ

До пізнавальних психічних процесів належать психічні процеси, пов’язані з сприйняттям та переробкою інформації. Відчуття і сприйняття дають нам знання окремих предметів і явищ реального світу. Але така інформація не може розглядатись як достатня. Для того, щоб людина могла нормально жити і нормально працювати, їй необхідно передбачувати наслідки тих чи інших явищ, подій чи своїх дій. Для того щоб передбачувати, необхідно узагальнювати окремі предмети і факти, і, виходячи з узагальнень робити висновок відносно інших окремих предметів і фактів такого ж різновиду. Цей багатоступінчастий перехід – від одиничного до загального і від загального знов до одиничного – здійснюється завдяки особливому психічному процесу – мисленню .

Мислення є найвищим пізнавальним психічним процесом. Сутність даного процесу полягає в породженні нового знання на основі творчого відображення і перетворення людиною дійсності.

За характером мислення поділяється на:

- теоретичне ( один з видів мислення, який направлений на відкриття законів, властивостей об’єктів) ;

- практичне.

При цьому в теоретичному мисленні виділяють понятійне і образне мислення, а в практичному – наочно-образне та наочно-дієве.

Понятійне мислення (а бстрактно-логічне мислення ) – таке мислення, де використовуються визначені поняття. Тут, розв’язуючи задачі, ми не звертаємося до пошуку за допомогою спеціальних методів якої-небудь нової інформації, а користуємося готовими знаннями, які отримані іншими людьми і є виражені у формі понять, суджень умовиводів.

Образне мислення – це вид інтелектуального процесу, в якому використовуються образи. Ці образи викликаються безпосередньо з пам’яті чи відтворюються уявою. В ході розв’язання інтелектуальних задач, відповідні образи подумки перетворюються так, що в результаті маніпулювання ними ми можемо знайти розв’язок задачі, що нас цікавить.

Понятійне і образне мислення доповнюються одне одного і забезпечують глибоке і різностороннє відображення дійсності.

Наочно-образне мислення – це вид інтелектуального процесу, який здійснюється безпосередньо при сприйнятті оточуючої дійсності і без цього здійснюватись не може. Ця форма мислення є домінуючою у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.

Наочно-дієве мислення – це особливий вид мислення, суть якого полягає в практичній перетворюючій діяльності, яка здійснюється з реальними предметами. Цей вид мислення широко представлений у людей, які зайняті виробничою працею, результатом якої є створення якого-небудь матеріального продукту.
Теоретичне мислення вважається більш досконалим, ніж практичне, а понятійне представляє собою більш високий рівень розвитку, ніж образне. [1]

Теоретичний та практичний інтелект у школяра

1.Теоретичне мислення у школяра-підлітка

Розвиток пізнавальних процесів і особливо інтелекту в підлітковому та юнацькому віці має дві сторони – кількісну та якісну . Кількісні зміни проявляються в тому, що підліток розв’язує інтелектуальні задачі значно швидше, легше та ефективніше, ніж дитина молодшого шкільного віку. Якісні зміни перш за все характеризують зсуви в структурі розумових процесів: важливо не те, які задачі розв’язує людина, а яким чином вона це робить. Тому найбільш суттєві зміни в структурі психічних пізнавальних процесів у осіб, що досягли підліткового віку, спостерігаються саме в інтелектуальній сфері. [4]

Круг понять, які здобуває дитина в процесі навчання в школі все більш розширюється і включає в себе все більше нових знань з різних галузей. При цьому здійснюється перехід від конкретних до все більш абстрактних понять, а зміст понять збагачується: дитина пізнає різноманіття властивостей і ознак предметів, явищ, а також їх зв’язок між собою; вона дізнається, які ознаки є суттєвими, а які – ні. Від більш простих, поверхневих зв’язків предметів і явищ школяр переходить до все більш складних, глибоких, різносторонніх.

В процесі формування понять відбувається розвиток розумових операцій. Школа вчить дітей аналізувати , синтезувати , узагальнювати , розвиває індукцію та дедукцію . Під дією шкільного навчання розвиваються необхідні якості розумової діяльності. Знання, що отримані в школі, сприяють розвитку широти і глибини думки учнів.[1]

В підлітковому віці у дитини продовжує розвиватись теоретичне мислення. Операції, здобуті в молодшому шкільному віці, стають формально-логічними операціями. Підліток здатен досить легко абстрагуватись від конкретного, наочного матеріалу і розмірковувати в чисто словесному плані. На основі загального, він може будувати гіпотези, перевіряти та спростовувати їх, що свідчить про пріоритетний розвиток у нього логічного мислення.

На відміну від молодших школярів, у підлітка прояв

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать