П А Столипін та його аграрна політика

ЗМІСТ:

Вступ................................................................................................... 3

Сходження по щаблях влади і програма П.А. Столипіна ..…......... 4

Аграрна реформа ........................................................….................. 8

Крах Столипінськогоаграрноїполітики ………………….................13

Список літератури ........................................................................... 14

ВСТУП.

Петро Аркадійович Столипін ввійшов в історію України ,як видатний державний діяч, значний реформатор. На початку 90-х р. 19 ст. у України почався промисловий підйом. Він продовжувався декілька років і йшов дуже інтенсивно. Особливо високими темпами розвивалася важка промисловість, що до кінця сторіччядавала майже половину всієї промислової продукції в її вартісномувиразі. По загальномуобсягу продукції важкої промисловості Україна ввійшла в число перших країн світу.

Промисловий підйом був підкріплений гарними врожаями протягом ряду років. Пожвавлення в промисловості супроводжувалося бурхливим залізничним будівництвом. Уряд вірно оцінив значення залізниць для майбутнього економіки і не шкодував грошей для розширення їхньої мережі. Дороги зв'язали багаті сировиною околиці з промисловими центрами, індустріальні міста і землеробські губернії - із морськими портами.

Головною причиною промислового підйому90-х рр. явилася економічна політика уряду, однієї зі складових частин якої стало установлення ввезень в Україну товарів й одночасно усунення перешкод на шляху проникнення в країну іноземних капіталів. Ці міри, за задумом їхніх ініціаторів повинні були позбутися молоду вітчизняну промисловість від згубної конкуренції і тим самим сприяти її розвитку, якому допомагали закордонні гроші. У економічній політиці влади кінця 19 - початку 20 ст., було чимало сильнихсторін. У ті роки Україна впевнено завоювала позиції на ринкахДальнього і Середнього Сходу, притисняючи там своїх суперників. Про це свідчить промисловий зліт90-х рр. Проте, ця політика залишалася внутрішньо суперечливою. І не тільки тому, що в ній володіли адміністративні міри і недооцінювалися значення приватного підприємництва. Головнеполягало в тому, що самому курсууряду не вистачалозбалансованості між потребами промисловості і сільського господарства.

Незбалансованість господарства стала однією з причин економічної кризи початку 20 сторіччя. Скорочення промислового виробництва , що почалося в 1900 р. було викликано слабким розвитком ринкових відношень у сільському господарстві. Аграрна реформа Столипінасталаприродним продовженням урядового курсу саме цього періоду. Логіка самоїекономічноїполітики робила неминучу спробу прискорити капіталістичний розвиток села. Ця спроба і уклала основу Столипінської реформи.

СХОДЖЕННЯ ПО ЩАБЛЯХ ВЛАДИ І ПРОГРАМА П.А.СТОЛИПІНА

П.А.Столипін прийшов до влади в переломний момент, коли в правлячих колах відбувався перегляд політичного курсу, обумовленого терміном "цезаризм". Курс цей являв собою спробу царату зміцнити свою соціальну опору, розхитану революцією, зробивши ставку на селянство. Законопроект про примусову відчуженістьчастини земель поміщика був уперше запропонований не Думою, а урядом, ще до скликання Думи. Його розробив по прямомузавданнюВитте головний керуючий землеустроєм і землеробством Н.Н.Кутлер, назвавши " Проектом закону про міри до розширення і поліпшення селянського землеволодіння ". Доля законопроектуКутлера, як і його самого, була уже вирішена. Кутлер одержав відставку.

Обрана Дума виявилася без єдиного правого, інакше кажучи, вона виявилася наполовину лівої, а її центром стали кадети з програмою примусової відчуженості - аграрного курсу, запереченого царем. Це було перше протиріччя. Друге виявилося ще більш серйозним: трудовики, селяни, у свою чергу, відкинули свій власний проект 104-х, утримання якого зводилося до конфіскації поміщицьких земель і націоналізації всієї землі. У цій ситуації на політичну авансцену вийшов П.А.Столипін.

Столипін був призначений міністром внутрішніх справ 26 квітня 1906 р. Депутати першої Думи були прийняті царем на інший день - 27. Йому було довірено прокласти політичний курс у нових, цілком незвичних для царату історичних умовах - забезпечити співпрацю самодержавства з "народним представництвом". Дуже незабаром Столипінзайнявпосаду голови ради міністрів. Розпуск першої Думи і його призначення відбулися день у день - 8 липня 1906 року.

Службовий шлях, проробленийСтолипіним у провінції, був цілком ординарним, який нічим не відрізнявся від інших чиновників , який став губернатором.Столипін був вихідцем з древнього дворянського роду, про який вперше згадується в 16 сторіччі.

У 1884 році у віці 22 років П.А.Столипін закінчив природний факультет Петербургського Університету і відразу поступив на службу в Міністерство внутрішніх справ. Через два роки перейшов у відомство землеробства і державного майна, але потім повернувся до міністерства, де починав свій службовий шлях. Спочатку він був призначений повітовим ватажком дворянства, а в 1899 році – губернатором.У 1902 році В.К.Плеве призначив його виконуючим на посаді Гродненського губернатора. У 1903 році Столипін став Саратовським губернатором. Це було, безумовно актом високої довіри з боку всесильного Міністерства внутрішніх справ, тому що губернія рахувалася "червоної", і саме із Саратова Сто